№8 (212) газети «Отчий поріг»

У світ вийшов №8 (212) газети «Отчий поріг».

Опубліковано у ЗМІ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до №8 (212) газети «Отчий поріг»

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Після публікації Олексія Орєховича від 13.06.2019 «Головні завдання на літо» про засідання Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво», що відбулось 12 червня, з’явилось кілька коментарів наших земляків, загальною темою яких було очікування на позитивні зміни в редакційній політиці нашої газети.
    Але доводиться констатувати, що змін на краще ми не побачили. Мабуть, недаремно головний редактор, почесний член Ради Леонід Горлач (Коваленко) не був присутнім на цьому засіданні…
    В «кращих» традиціях радянської журналістики в числі 7 (211) газети на стор. 11 знову з’являються «пісьма трудящіхся» (які не відвідуть сайту, а лише читають газету), де вихваляються своїм містечковим патріотизмом («Отже, добре знаю, … що таке патріотизм, бо сам ніколи не пориваю зв’язків з малою батьківщиною.») та хвалять чесних творців газети…
    І от через місяць у числі 8 (212) нашої газети на першій сторінці читаю чудову статтю «Незалежність назавжди!», яку написав Віталій КОРЖ. Та наш головний редактор і тут «на висоті» зі своєю ложкою дьогтю. Вже не вперше він «забуває» розмістити вітання від Земляцтва з Днем Незалежності, хоч в числі 6 (210) на першій сторінці написав: «З Днем Конституції України!».
    Нагадую ще раз читачам про весняне інтерв’ю Леоніда Горлача до газети «Чернігівщина», де він сказав: «Хочеться запитати самого себе: а що сталося в Україні з набуттям статусу незалежної держави? Практично нічого позитивного.» http://zemlyaivolya.net/news/gazeta_chernigivshchina_gostyah_ichnyantsiv.html
    Як висловився Іван Забіяка в своєму коментарі від 17.05.2019: http://chz.org.ua/5-209-hazety-otchyy-porih/#comments «В соте переконуєшся: скільки вовка не годуй, все одно в ліс дивиться.
    Черговий аморальний пасаж Леоніда Горлача», – краще не скажеш.
    Зате на стор. 1 розмістили архівне фото чотирьох відомих людей, які, однак, до здобуття Україною Незалежності не мали жодного відношення, хіба що вітали Незалежність, як і всі ми. Невже лише для того, щоб написати: «Фото Ганни СКРИПКИ»? А от про Батька Незалежності, нашого земляка Левка Лук’яненка, що помер рік тому (7 липня) у віці 89 років, не доживши зовсім мало до свого 90-літнього ювілею (24 серпня), вже й не згадали…
    Далі на стор. 13 читаю: «У рамках співпраці Ріпкинського відділення Товариства “Чернігівське земляцтво” в м. Києві з районною та селищною владою, освітніми, культурними та іншими установами і закладами району відбулася творча зустріч учнів та викладачів Ріпкинської гімназії імені Софії Русової з нашим земляком, відомим українським поетом, прозаїком та громадським діячем Леонідом Горлачем.»
    Хочу більше дізнатись про цю подію, заходжу на сайт Ріпкинської гімназії http://rgimnazia.pp.ua/290-sribno-spivaie-nam-dzvonyk-ostannii і читаю: «24 травня в Ріпкинській гімназії пролунав останній дзвоник.» Та дітки вже були на канікулах, і 31 травня, коли відбулась ТВОРЧА ЗУСТРІЧ, їх довелось «відкликати» з канікул? Мабуть, відчуваючи, що зробили щось не те, на сайті Ріпкинської гімназії педагоги про ТВОРЧУ ЗУСТРІЧ так і не згадали…
    Зате в статті про останній дзвоник читаю, що серед почесних гостей, які прийшли привітати всіх присутніх, згадується «Благочинний Ріпкинського району Настоятель Святомиколаївського храму митрофорний протоієрей отець Іоан». Цікава посада у районі! Засумнівався. Як сказали колись два класики гумористичної літератури, ми то «В гімназіях нє обучалісь»… Невже в гімназії помилились?
    Заходжу до сайту Ріпкинської РДА http://rpadm.cg.gov.ua/old/index.php?id=332600&tp=0 і читаю: «Трансформаційні процеси у релігійному житті району обговорювали сьогодні, 15 січня, у Ріпкинській районній державній адміністрації під час зустрічі в.о. голови РДА Олександра Андрушка з Благочинним Ріпкинського району, настоятелем Свято-Миколаївського храму, митрофорним протоієреєм отцем Іоанном (Голоботовським).»
    На сайті ЧЕРНІГІВСЬКОЇ І НОВГОРОД-СІВЕРСЬКОЇ єпархії УПЦ МП його посада називається так: «благочинний округу прот. Іоанн Голоботовський» -читайте тут: http://orthodox.com.ua/ua/novosti/архипастырский-визит-в-смт-любеч
    То що, старшого офіцера «закритої напіввійськової організації» Кремля (вони так самі про себе говорять) вже прийняли до штату району?
    А що скажуть читачі?

    ДЛЯ ДОВІДКИ:
    https://ru.wikipedia.org/wiki/Благочинный
    (В служебных правах военные священнослужители были приравнены к следующим армейским чинам:
    • Благочинный и настоятель собора (штатный протоиерей) с 1859 г. приравнен к чину майор, а с 1889 г. приравнен к чину полковник.
    • То же и для благочинного иерея – с 1859 г. майор, а с 1889 г. – подполковник.)

  2. Борис Проценко коментує:

    Дуже цікава та змістовна як стаття, так і газета в цілому. Коли попадає черговий номер “Отчого порогу”, в сім’ї він ходить з рук в руки. Тому, що, на мою думку, нікому так не цікаво що робиться і чим живе рідний край, як нам, хто народився на чарівній Чернігівській землі… Особливо хочу подякувати тому, хто живе всім цим і надихає інших. Це заступник Віктора Ткаченка і наш голова Сосницького відділення Олексій Орєхович. Дякую!!! До зустрічі…

Залишити відповідь до Анатолій Пінчук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.