Європа починається у серці кожного із наc

Кожна людина з великою любов’ю та душевним трепетом згадує місце, де народилася, де минуло її дитинство. 

Україна – це наша земля, рідний дім, наша країна з багатовіковою історією, мальовничою природою, чарівною піснею, і, зрозуміло, талановитими людьми.

Україна є частиною Європи. Європа – це велика міцна родина, об’єднання прогресивних, демократичних держав. Європейці поєднані спільною ідеєю процвітання та миру. У ці травневі дні все європейське співтовариство відзначає День Європи. Цей день став символом нового початку, вільного та успішного шляху.

Це свято в черговий раз нагадує нам, що Європа починається не за кордоном України, вона починається у серці кожного з нас. І ми – частина Європи.

Саме про це і говорили організатори спільного засідання учасників гуртків та євроклубів шкіл Сосниччини, яке пройшло 13 травня в рамках заходів з нагоди Дня Європи та затвердження Радою Європейського Союзу рішення про надання Україні безвізового режиму на базі Сосницького краєзнавчого музею імені Юрія Виноградського: директор музею Віталій Супрун; депутат селищної ради, очільник ГО «Сосницькі горизонти»Андрій Ткач; Світлана Пастушенко. Була також представлена комп’ютерна презентація та дві тематичні викладки книг, підготовлених працівниками музею та районною бібліотекою.

Цього дня школярі спілкувалися про європейські країни, їх культуру, традиції, а також про створення і діяльність Ради Європи та інших європейських інституцій.

Разом з автором цих рядків у заході взяли активну участь юні краєзнавці Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

На День Європи ми шануємо наші спільні цінності, спільну історію, те, що, найголовніше – наше спільне майбутнє! Саме тому цей день – добра нагода, не забуваючи якого ми роду-племені, ознайомитися з культурою інших країн, та і про своє рідне згадати.

Ми мали прекрасну нагоду вже вкотре пройтися вздовж Алеї видатних діячів Сосниччини та вшанувати їх пам’ять. Доречно буде нагадати, що 25 травня 1942 року на Харківщині у роки Другої світової загинув український письменник, фронтовий кореспондент Олекса Десняк (Руденко) з села Бондарівка.

У районній бібліотеці для дорослих, де ми того дня продовжили знайомство з історією та культурою рідного краю, переглянули виставки, присвячені грізним рокам Другої світової та Дню матері.

Неможливо не помітити і того, що в цей час на вулицях нашого містечка білопінно розпустили свої свічечки каштани, чимось нагадуючи про київські…

Подаленіли води талі,

Отари хмар вітри несуть.

Гуртами сосницькі каштани

Букети в літечко несуть.

Весни любовні дивні чари

Розквітлих рясно на гілках,

Де наша молодість ночами

Ходила з квітами в руках.

Де місячно стояв на чатах –

Оберігав нам таїну.

Вже не вернуть, не загукати

Давно відспівану весну.

Та помолодшаєш літами,

Немов насниться далебі,

Бо тихі сосницькі каштани

Дарують квіти і тобі.

(Василь Гарманчук, «Сосницькі каштани», зб. «Каштанові свічі»)

Ось так ми познайомилися з творчістю ще одного унікального нашого земляка, якого на превеликий жаль, 28 квітня 2001 року не стало. Та, як вважають Микола Адаменко та Микола Турківський, упорядники збірочки, «поезія цього поета (як і всіх інших талановитих сосничан – авт.) не повинна піти в небуття».

Звичайно, творчий потенціал нашого Придесення, як і країн Європи, неосяжний! Щодня з’являються нові імена, які додаються до імен, викарбуваних на камені історії, як батьківського порогу, так і Європейського Союзу. Можливо, згодом там з’являться імена і моїх вихованців. Хочу у це вірити.

Валентина МОВЧАН

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *