Майдан: через 8 років

Виповнюється 8 років, як другий Майдан, Революція Гідності, вступив у свою гарячу, а потім і криваву фазу. Якраз на велике свято Водохреща, 19 січня 2014 року, почалися, за суттю, бої між повстанцями та силовиками режиму регіоналів. Сутички спалахнули при початку вулиці Грушевського, від Європейської площі, яка була в руках повстанців, як і Український дім над нею, і вгору, в бік Будинку Уряду, Верховної Ради, тобто в урядовий квартал. Навпроти стадіону «Динамо» була споруджена велика барикада повстанців. За нею стояли автобуси та заслони силовиків.

До загострення протистояння спонукали ухвалені 16 січня парламентом сумнозвісні «драконівські закони», які влада подавала, як «наведення порядку», і які насправді суперечили Конституції, суттєво обмежували демократичні права та свободи громадян. Закони, і ухвалені в антиконституційний спосіб, явно були направлені проти Майдану. До речі, можна ж і зараз пригадати та нагадати, хто поіменно голосував за ті одіозні «закони 16 січня», як їх назвали.

Саме під час перший з боїв на вулиці Грушевського загинули перші повстанці, перші, з більш ніж ста, як їх потім назвали – Небесна Сотня. Перші загинули 22 січня, теж на велике свято – День Соборності України, проголошеної 1919 року, це також і День проголошення незалежності України, Української Народної Республіки, 22 січня 1918 року. Сталося так, що першими вбитими повстанцями стали не українці, але, безумовно, сини України: вірменин Сергій Нігоян і білорус Михайло Жизнєвський. Вони приїхали в Україну, рятуючись від політичних переслідувань, і отримали тут прихисток. На жаль, і смертельні кулі. Така вже наша історія…

Всі три місяці Майдану мені довелося працював на ньому як журналісту, журналісту столичної газети «Слово Просвіти», а наша редакція знаходилася практично на Майдані. І у мене великий архів фото та відео з Майдану, я це не раз ставив у ФБ, якраз до річниць зйомок. І, звісно, у мене також архів публікацій у згаданій газеті, а також у власній газеті «Світ-інфо», яку на той момент видавав уже два роки.

Сьогодні пропоную землякам свої зйомки з Майдану, з Хрещатика та вулиці Грушевського, за 20 січня 2014 року.

Петро АНТОНЕНКО

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.