4 березня 2016 року в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського представлена експозиція історії Чернігівщини у другій половині XVII століття.
Розташування у 1669 році гетьманської резиденції в Батурині підняло статус нашого краю. Саме тут вирішувалися важливі державні питання, сюди потяглися енергійні люди, які своїм розумом та шаблею досягли певного старшинського статусу. Їхні портрети бачимо в експозиції: Дем’ян Многогрішнй, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Іван Стороженко, Василь Дунін-Борковський. Останній портрет був отриманий музеєм у 1950-х роках від однієї з нащадків роду.
Символ гетьманської влади – булава другої половини XVII століття походить із зібрання Василя Тарновського. Вона зберігалася в нашому музеї, але у 1954 році була «передана» до Державного історичного музею (тепер – Національний музей історії України).
У Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського – одна з найбільших і найповніших за персоналіями музейна колекція гетьманських універсалів в Україні. Автографи Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича та Івана Мазепи представлені в документах, підписаних у Батурині.
До унікальних експонатів, пов’язаних з іменем Мазепи, належить кухоль роботи відомого українського майстра Івана Равича. Приналежність цього витвору мистецтва до гетьмана можна визначити за гербом, розміщеним на спеціальному щитку. З Мазепою пов’язана і шабля, що за легендою була подарована гетьманом осавулу Савичу.
Важливою подією кінця XVII століття було взяття турецької фортеці Азов, під час штурму якої відзначився Чернігівський козацький полк під орудою полковника Якова Лизогуба. В нагороду він отримав срібний хрест 1696 року з пам’ятним написом про це.
Вперше представлений комплекс, пов’язаний з чернігівським полковником та генеральним обозним Війська Запорозького Василем Касперовичем Дуніним-Борковським. В музейному зібранні є чимало його меморій, серед яких коштовні дарунки які були надані ним до чернігівських храмів: срібні дискос, потир, свічник. Поряд – глиняна кахля, випадково знайдена на місці, де розташовувалася його садиба. На всіх предметах зображений родовий герб Василя Дуніна-Борковського.
Написом і гербом прикрашений срібний ківш, який належав ще одному представнику урядової козацької старшини – седневському сотнику Стефану Бутовичу
Під час презентації головний зберігач фондів Ганна Арендар і старший науковий співробітник Ігор Ситий познайомили присутніх з історією музейних предметів та історією роду Дуніних-Борковських, які залишили помітний слід в історії Чернігівщини.
Нові цікаві пам’ятки в залах Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського з’являтимуться і надалі.
Вікторія МУДРИЦЬКА, завідуюча науково-експозиційним відділом Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського