Ми в світ прийшли, щоб рідну мову возвеличить!

Очевидним є те, що в Україні українська мова, мова так званої титульної, корінної і найчисленнішої нації не є повноприсутньою в суспільному житті. Вона витіснена на периферію засобів масової інформації, наукового життя, зрештою і військового побуту.

Працездатність української мови паралізується, а таким чином гальмується і її внутрішній розвиток, звужується простір спілкування нації», – цитуючи Івана Дзюбу, автор збірника виокремлює найважливіші мовні проблеми в сучасній Україні. Іван Забіяка зосереджує увагу на законах мови, на двомовному просторі в Україні, на материнській мові, яка вона, мовнокультурному світі кладовищ, тлумачить фразеологізм «Моя хата з краю…» та розглядає інші мовні проблеми. Ця книга веде читача дорогою роздумів, пошуку вільних і сильних українців, які розуміють, що таке мова.

Іван Михайлович завжди перебуває в епіцентрі реального мовлення, але нереальної мовної норми. Витоки цього феномену автор бачить в тому, що від 30-х років минулого сторіччя влада навально перетворювала українців у носіїв «недоукрмови», «перекособочених двомовців», суржикомовців. Тож більшість практичного матеріалу, наведеного у збірнику, автор черпав з усного та писемного мовлення українців.

Не маємо сумнівів, що праця Івана Забіяки стане помітним явищем в українському мовознавстві, оскільки вона містить цінні висновки. Крім того, вона обов’язково посяде гідне місце серед науково-популярних розвідок державотворчого змісту, бо закликає нас бути в обороні своєї мовної автохтонності.

Віримо, що читачі гідно оцінять самовіддану та подвижницьку працю Івана Забіяки на українській ниві.

Світлана ШЕВЧУК, завідувач кафедри культури української мови Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, професор

Опубліковано у Українська мова | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до Ми в світ прийшли, щоб рідну мову возвеличить!

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    МАЄМО…
    Телепростір та інтернет, а нерідко і провладні кабінети заполонили «говорящіє» чужинською мовою, мовою наших сучасних ворогів, люди без національності, без біографії, без рідної мови, та й без совісті!
    Не так давно ми вже пережили навалу табачників на українську мову, переживемо і цих зайд з штучними прізвищами та виправленими іменами-по батькові, з національністю «КАКАЯ РАЗНІЦА!». Але якою ціною?
    Для цього потрібно боротися, потрібно говорити людям ПРАВДУ, яку, на жаль, не завжди всі люблять.
    73%, що ви наробили!
    Як сказав колись відомий англійський письменник Джордж ОРВЕЛЛ, «Люди, які голосують за невдах, злодіїв, зрадників і шахраїв,, не є їх жертвами. Вони співучасники…».
    І в цей непростий час книга Івана ЗАБІЯКИ як ніколи потрібна в Україні!
    «УЧІТЕСЯ, БРАТИ МОЇ! ДУМАЙТЕ, ЧИТАЙТЕ…»

  2. Анатолій Пінчук коментує:

    Лише в 1757 в Росії (Московії) був надрукований перший «Учєбнік россійского язика», штучно створеного Ломоносовим «совместно с учьонимі мужамі». Та толку з того було мало. «Насєлєніє» продовжувало розмовляти на кількох десятках фінно-угрських діалектів, а «боярє-дворянє» – французькою мовою, дехто ще наймав для діток гувернерів англійців чи німців…
    Лише війна з Наполеоном 1812 року «заставила» московитів-росіян вивчати «россійскій язик», згодом перейменований в «русскій».
    В Україні вже 6(!) років триває війна з Росією, а наш бомонд в значній мірі досі спілкується мовою ворогів! (Недавні «прослушки» членів уряду та депутатів це показали!)
    А на Чернігівщині ще й значна частина «насєлєнія», я вже не кажу про Чернігів, користується мовою ворогів, особливо, коли вип’є …
    Вчора російський «Совєт Фєдєраціі» офіційно визнав всіх українців носіями московської мови – читайте мовою оригіналу:
    “Закон устанавливает, что украинцы и белорусы, свободно владеющие русским языком, при подаче лично заявления о признании их носителями русского языка и при наличии оснований могут быть признаны комиссией носителями русского языка без прохождения собеседования.
    Под основаниями подразумевается то, что сами заявители или их прямые родственники постоянно проживают или ранее постоянно проживали на территории РФ либо на территории, относившейся к Российской империи или СССР, в пределах государственной границы РФ”.
    “Этот статус дает человеку возможность получить российское гражданство в упрощенном порядке”.
    Приїхали!
    То коли ж, нарешті, багатомільйонна група хохлів задумається та стане українцями?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.