Сьогодні, 20 вересня, у Чернігівській міській раді пройшло урочисте зібрання за участі гостей міста, делегацій із міст-побратимів, громад-сусідів, обласних центрів України, духовенства, а також представників чернігівської громади.
З вітальним словом виступив міський голова Владислав Атрошенко. Він згадав найважливіші періоди в історії Чернігова.
– Вперше Чернігів згадується у літописі під 907 роком. У договорі Русі з Візантією Чернігів другим після Києва вказано серед міст, яким імперія сплачувала данину і дозволила торгувати на своїй території.
Скільки ж років Чернігову? Колись святкували 1300-річчя. Є неофіційна думка, що свого часу компартія «підправила» історію Чернігова, що він не був старіший за Київ.
У 11 столітті Чернігів вже столиця величезного князівства, територія якого у різні періоди простягалася від Дніпра і околиць Києва на заході – і аж до Москви на півночі і Дону на сході.
Населення міста досягало 50 тисяч людей. Це тоді, коли у Європі великим містом вважався поліс з населенням у 10 тисяч осіб, приміром – Париж.
Стрімкий розвиток міста зупинили міжусобиці: місцеві князі з’ясовували, хто достойніший. У 1239 році військо монголо-татар зруйнувало ослаблене місто. Руйнування пережили лише 5 давньоруських храмів, які тепер є свідченням колишньої краси і величі міста. Зараз це найцінніший історичний та духовний скарб Чернігова. Серед них Спасо-Преображенський собор, один із найстаріших православних храмів Східної Європи.
У 1623 році Чернігів отримав Магдебурзьке право, яке отримав у 1623 році. Саме з цього часу можна говорити про формування міської громади Чернігова у сучасному європейському розумінні цього терміну, громада, яка здатна до самоврядування.
Другий розквіт міста припав на козацьку добу. Відновлені древні храми та збудовані нові. Зокрема, візитівка Чернігова Катерининська церква.
У 1802 році Чернігів став центром губернії у складі Російської імперії. З 1932 року – Чернігів центр області у складі УРСР.
Вдруге за свою історію Чернігів зазнав сильних руйнувань – під час бомбардувань та обстрілів у Другу світову війну. Свідки згадують, що з вікна 2 поверху можна було побачити все місто, адже практично всі споруди були зруйновані. До війни населення Чернігова складало 70 тисяч жителів, після – 11 тисяч. Перед відступом були масові розстріли цивільного населення, за підрахунками істориків від 17 до 20 тисяч!
Визволення міста (21 вересня 1943 року) та його подальша відбудова коштували величезних зусиль для наших предків. Саме тому День міста у Чернігові як і у багатьох містах України співпадає з днем визволення. Це данина нашої поваги і пам’яті до тих, хто віддав життя за нашу країну, за визволення рідного краю, рідного дому.
Сьогодні у Чернігові проживає 205 учасників бойових дій Другої світової. Поки я міський голова, 9 травня будемо у Чернігові святкувати щороку, незважаючи ні нащо.
Квартали житлової забудови, комунікації, міська інфраструктура та дороги, школи, садки та лікарні – все це надбання, яким користується вже не одне покоління чернігівців, у більшості своїй було збудоване нашими земляками у 60-70-80-х роках. Вся ця інфраструктура відпрацювала два-три терміни, чекає на модернізацію. Тільки зараз ми приступили до заміни мереж, це дуже дороговартісні роботи.
Протягом перших десятирічь Незалежності Чернігів розвивався повільніше, ніж інші обласні центри країни. На очах Чернігів поступово перетворювався у провінційне місто, фактично на велике село, із високим рівнем безробіття, низькими зарплатами, звідки масово виїжджала молодь.
Розвивати і відроджувати Чернігів, бути достойними наших предків, які захищали свій край і свою землю, будувати Європу тут, у Чернігові, щоб містянам не було потреби шукати кращої долі закордоном – такими ми бачимо своє завдання і у цьому напрямку працюємо останні 4 роки.
Як міський голова, відчуваю величезну відповідальність перед громадою міста з багатовіковою історію. Наше завдання – зробити за відведений термін максимально багато для нашого міста.
У залі присутні високі чини духовенства, то я скажу при вас: народна пам’ять про деяких керівників нашої держави стерлась через те, що Богом відведений час керування вони витратили для вирішення інших задач, аніж для відбудови України. І Господь управив, що при цих керівників забули. Тому, якщо комусь із нас буде здаватись, що ми на ці посад прийшли, щоб повирішувати свої питання, тоді Господь управить так, що забудуть і про нас.
Тому наша задача – це кожний тиждень, кожний день відведеного нам часу працювати для міста.
Владислав Атрошенко також розповів про те, як міська влада сприяє розвиткові бізнесу. У свою чергу, платники податків наповнюють бюджет. Це дозволяє перетворювати Чернігів на комфортне для проживання місто.
– Розуміємо, що майбутнє міста це розвиток бізнесу, сплачені податки, достойні заробітні плати чернігівців. Тому вже прийнято ряд рішень для покращення умов для розвитку бізнесу. Вони стосуються зниження ставок податків для окремих груп підприємців, поліпшення умов для промислового будівництва, стимулювання бізнесу просувати товари та послуги закордоном.
Міська влада також стимулює загальний процес підвищення зарплат у Чернігові. Серед вимог до підрядників, з якими співпрацює міський бюджет, і обов’язкова умова розрахунків по всім податкам і конкурентна зарплата робітникам . Щоб прискорити зростання зарплат місто за останні 4 роки суттєво збільшило зарплати працівників комунальних підприємств, які до цього були просто мізерними.
Я хочу зазначити про те, що розумію про недостатність заробітних плат працівників комунальної галузі, вчителів, лікарів, вихователів. Але там, де це стосується саме повноважень міського бюджету (а не делегованих повноважень держави) ми підняли заробітні плати приблизно у 2,5 рази.
Чернігів вже 2-й рік має позитивну динаміку розвитку сектору малого та середнього підприємництва. У 2018 році за кількістю малих та середніх підприємств повернув позиції докризового періоду 2014 року.
Місто піднялось на 17 позицій у рейтингу «Regional Doing Business. 2018» та посіло 6 місце серед обласних центрів.
Після багаторічної перерви почали «з нуля» відкриватись підприємства, і, що особливо радує, відроджується текстильна промисловість. Для цього є база, адже історично у Чернігові були підприємства, де працювали десятки тисяч робітників. Відновлюються підприємства, впроваджують нові підходи до навчання кадрів, враховуючи передовий досвід країн Європи. Тут вважаю, нам підійде модель Німеччини, коли слухачі професійно-навчальних закладів проходять практику на підприємствах і далі гарантовано працевлаштовуються.
Зросла кількість коштів, які у якості податків бізнес та жителі міста сплачують до міського бюджету. Приміром, бюджет розвитку Чернігова цього року – на рівні 791 мільйони гривень. Для порівняння, у 2014 році – вдесятеро менше (77,5 млн). Так само власні доходи міста зросли у 4 рази: з 556 мільйонів гривень у 2014 році до очікуваних більш ніж 2 мільярдів у 2019 році.
Хочу подякувати платникам податків. Все що робиться у місті – це завдяки сплаченим податкам підприємств, від єдиного податку тих, хто працює за спрощеною системою, закінчуючи середніми та великими на загальному оподаткуванню.
Кошти платників податків направляються на важливі для міста проекти. Вже відновлено більше чверті всіх доріг: 90 км із 340. Старі і часто напіваварійні будівлі шкіл, дитсадків та лікарень отримують друге дихання через капітальні ремонти.
Маємо вже і чим пишатись: у вересні цього року відкрився перший за 25 років новозбудований дитячий садок. Запрошую гостей оглянути цей надсучасний навчальний заклад.
За останні роки місто придбало 27 сучасних тролейбусів із можливістю посадки людей на інвалідних візках. Старі потворні зупинки замінюють на нові, європейського зразка, ми намагаємся, щоб великий відсоток з них були додатково оснащені електронно-інформаційними табло прогнозування часу прибуття транспорту.
Незначну частину бюджету розвитку (не більше 12-14%) місто витрачає на відновлення парків та скверів. Для комфортного відпочинку чернігівців та гостей міста відремонтовані сквер Хмельницького, Алея Героїв, сквер від проспекту Перемоги до Красної площі. Цього року ми завершили оновлення нижньої частини чернігівського Дитинця та ремонт Красної площі (тут зберегли стару бруківку, яка більше підходить .для старовинного міста).
Відновлено один із найкращих інфраструктурних об’єктів в Україні – міський пляж «Золотий берег». Цього року його відвідуваність побила всі рекорди.
Інші красномовні цифри: за 2016-2018 роки для придбання сучасного обладнання для закладів охорони здоров’я місто витратило 95 млн грн. Це у разі більше, ніж це було 4-5 років тому.
Не закриваємо і скорочуємо, а навпаки: відкриваємо та ремонтуємо клуби за місцем проживання для дітей. Вважаю, для дітей мають бути у зоні пішохідної доступності і клуби, і спортивні секції.
Ми перше місто в Україні, яке впровадило підтримку народжуваності. Для підтримки родин з дітьми надається одноразова матеріальна допомога сім’ям з новонародженими – 5 тисяч за першу, 10 тисяч за другу, 20 тисяч – за третю і більше. За весь час дії понад 3,5 тисячі чернігівських сімей отримали таку допомогу.
Наголошую: той хто хоче не платить податки, може обманути тільки сам себе. Я сьогодні бачу настрої, платники податків реально відчувають, що влада не втручається у бізнес. Я із гордістю про це кажу: ми не берем за жодні позиції ніяких коштів ні у кого, ані за дозволи, ані за узгодження.
Я на жодний захід жодного підприємця не попросив жодної копійки. Так, мені приємно: перед Днем міста підходили окремі підприємці, пропонували свою участь в організації Дня міста. Сказав їм: «Якщо буде важко, звернусь. Але зараз дякую, приємно що ви запропонували».
З цієї трибуни запрошую представників інших держав – потенційних інвесторів, і гарантую, що влада міська йому не заважатиме.
Як міський голова, відчуваю, що обраний нами напрямок вірний. Зроблено небагато, але головне моє завдання: дати стандарти: доріг, тротуарів, розв’язок, світлофорів, підвищених переходів, стандартів доступу всіх громадян до міської інфраструктури. Хто б не був після мене на цій посаді, ці стандарти будуть витримуватися.
Серед учасників прийому була і делегація ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» в Києві на чолі з головою Ради Віктором Ткаченком. До складу делегації увійшли Валерій Демченко, Анатолій Собора, Грирій Шкребель.
Після привітання містян і гостей міста зі святом Віктор Ткаченко подарував Чернігову картину «Золота осінь» роботи нашого земляка Григорія Шкребеля – голови Носівського відділення земляцтва.
За матеріалами прес-служби Чернігівської міської ради