Пограбування по-радянському

2 лютого в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського відкрилася виставка «Пограбування по-радянському (До 80-річчя ліквідації Всесоюзного об’єднання «Торгсин»)». Це без перебільшення перша виставка в Україні, яка присвячена роботі таємничій організації, що працювала з 1930 по 1936 рік. Десятиліттями її назва зберігалася лише у пам’яті мільйонів жителів Радянського Союзу, історики ж про неї знали небагато, адже більшість документів об’єднання містили гриф «Не підлягає розголошенню», «Цілком таємно».

Торгсин став місцем втрати родинних цінностей – бабусиної каблучки, дідового «Георгіївського хреста», материної каблучки, сережок сестри, годинника батька. Голодомор 1932–1933 років змушував людей віддавати державі останні коштовності, в обмін на буханець хліба чи мішок борошна.

Хоча назва організації стверджувала, що в ній відбувається «торгівля з іноземцями», вже 14 червня 1931 року основними її покупцями стали громадяни СРСР. Система скуповувала побутове золото, золоті монети старого карбування, срібні вироби, коштовне каміння, платину, іноземну валюту. Усе це люди відносили до пункту скуповування цінностей, де оцінювач визначав справжність металу, зважував його, встановлював пробу. Уряд у кілька етапів грабував власних громадян. Торгсинівські ціни на золото та срібло були нижчими за світові, натомість товари продавалися дорожче, ніж за кордоном. Значні прибутки отримували й самі працівники системи у вигляді так званого «припечу», тобто різниці між прийнятим та зданим до банку золотом.

Торговельна мережа торгсинівських крамниць на Чернігівщині сягала 21 крамницю у 19 населених пунктах області. Протягом 1932–1933 років Чернігівська обласна контора «Торгсин» придбала у населення побутового золота та золотих монет на 1 138 000 (еквівалент щонайменше 882 кілограми чистого золота), срібла – на 376 400 (близько 24 тонни чистого срібла), іноземної валюти у грошових переказах і готівкою – на 584 400, діамантів – на 3 300 карбованців золотом. У масштабах України це були незначні здобутки, адже вони не перевищували 5% всіх надходжень Всеукраїнської контори «Торгсин».

На виставці представлені світлини крамниць об’єднання як на Чернігівщині, так і в інших містах України та СРСР. Окреме місце відведено під обмінні операції – експонуються всі різновиди товарних ордерів і розрахункових книжок, які отримували покупці в обмін на здані цінності. Поруч – ваги та приклади зданих до Торгсину цінностей: каблучки, хрестики, ордени та інше.

Окрасою виставки є оригінальне фото, датоване 8 серпня 1933 року, на якому зображені працівники Добрянської крамниці «Торгсин», а також макет типового торгсинівського кіоску для виїзної фургонної торгівлі, виготовлений за оригінальним креслеником 1933 року (масштаб 1:25).

Виставка працює щодня крім четверга та п’ятниці.

Микола ГОРОХ, старший науковий співробітник Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського, кандидат історичних наук