Про Бутівку та бутівчан

З-під пера Анатолія Михайловича Вєтрова вийшло стисле дослідження «Усміхнися. Бутівко, і ви, бутівчани…», яке він присвятив селу Бутівка Сосницького району, де впродовж чверті століття працював директором місцевої школи.

Звернувшись з проханням розмістити матеріал на земляцькому сайті, Анатолій Михайлович переслідував мету, щоб бутівчани, і не тільки, своїми коментарями його доповнили. І є надія, що так буде.

Анатолій Вєтров народився 30 листопада 1953, а документально зареєстрований 01 січня 1954 року в селі Яблонка Сарненського району Рівненської області. Мати – Марія Омелянівна Матвієнко – вчителька математики, батько – Михайло Лукич Вєтров – будівельник, хлібороб.

У 1961 році сім’я переїхала в село Киріївку Сосницького району, де мешкала бабуся Уляна Василівна Матвієнко. У 1969 році Анатолій Вєтров закінчив Киріївську восьмирічку, а в 1971  – Сосницьку середню школу імені Олександра Довженка. Отримавши середню освіту, вступив на фізико-математичний факультет Ніжинського педагогічного інституту імені Миколи Гоголя. Впродовж навчання в інституті працював – всі канікули у складі студентських будівельних загонів на будовах України, Казахстану, Сибіру, а кілька опалювальних сезонів – штатнім кочегаром в педінституті та на аеродромі військової частини дальніх бомбардувальників.

Після закінчення педінституту в 1976 році, за направленням працював до 1978 року вчителем фізики і математики в школі села Нижній Бистрий Хустського району Закарпатської області.

У 1978 році Анатолій Михайлович перевівся в Сосницю на посаду вчителя фізики середнього професійно-технічного училища. Восени цього ж року був призваний на дійсну військову службу. Служив у Забайкаллі півтора року, де отримав військову спеціальність телеграфіста, механіка апаратури засекречування зв’язку. Після демобілізації, з 1980 по 1987 рік працював вчителем фізики Сосницької восьмирічної школи (на В’юнищі).

У 1987 році Анатолій Вєтров був призначений на посаду директора Бутівської восьмирічної школи. У Бутівці директором школи  відпрацював аж до виходу на пенсію в 2012 році. Впродовж цих років він постійно співпрацював з районним радіо та районною газетою, спонукав до цього колег і учнів.

Анатолій Михайлович член літературно-мистецького об’єднання «Убідь». Своїми віршами дарує землякам тепло серця, добрий настрій, словом доносить красу та велич рідного Довженкового краю. Вже побачила світ його поетична збірка «Десно, милий краю, малої Убеді сльоза». Переконаний, що невдовзі світ побачить і книга Анатолія Вєтрова про Бутівку та бутівчан.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Про Бутівку та бутівчан

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.