Особисто, особливо в світлі останніх 5 років війни москви проти України, розглядаю Голодомор 1932-33 років як один із актів такої війни, такий собі один епізод переможного для москви знищення України і українців. Так само як і зараз, той страшний епізод не міг відбутися без колосального інформаційного супроводу. Тобто інформаційна війна була безумовним необхідним елементом всіх інших дій, а можливо навіть основним елементом.
Такий інформаційний супровід Голодомору з боку окупаційної московської влади здійснювався на місцях створенням районних газет у всіх без виключення районах. Тобто в райцентрах незалежно від їх розміру та значення створювався друкований орган районного відділу компартії і в подальшому такий друкований орган і здійснював інформаційний супровід. Це все відбувалося на початку 1932 року, буквально з 01 січня того року. Так відбулося і у Варві, як районному центрі тоді ще Прилуцької округи. Можна лише уявити, які колосальні фінансові, організаційні та людські ресурси були використані червоними московітами для нашого знищення. Робилося це безперечно руками в тому числі місцевих колаборантів, а місцями в основному їхніми руками.
А починалося як ми можемо всі бачити з тодішніх публікацій з покладання обов’язку на відповідну територію збирання якоїсь певної кількості зерна, наприклад 3000 тонн, як для Варвинщини. Безперечно такий обсяг був взятий методом стелі, але весь січень місяць тривав так званий місячник такого збирання, тобто кожен мусив щось здати до колгоспу. І як можна бачити з публікацій нікого не цікавило де буде братися і яким чином буде братися таке зерно, просто населення виставили на певне зобов’язання, от і все.
Звісно така так звана хлібозаготівля не виконувалася, а місцями зовсім, про що і свідчать відповідні повідомлення та гнівні публікації. До провальної хлібозаготівлі залучали навіть освітян, тобто всі засоби добрі.
За хлібозаготівлею відразу пішла кампанія збору зерна для посівної кампанії 1932 року і так далі, тобто чітка спланована кампанія із поетапною реалізацією. При цьому тотальна травля в газеті всього і вся, хто чинить опір або не виконує забаганок московської червоної влади.
Наслідком такої травлі найчастіше були судові вироки за нездачу якоїсь уявної кількості хліба, а також зрікання батьків або виклик на розлучення, і так далі. Тобто мав місце тотальний розлад суспільства, з подальшим знищенням.
Перші три місяці 1932 року були тільки початком наступних злочинів москви, які так завзято обслуговували робселькори, такі собі хахли-малороси на службі в москви.
Продовження цієї трагічної сторінки нашої минувшини в наступних дописах.
Дмитро ПАВЛЕНКО, смт Варва