Сьогодні – День свободи слова в Інтернеті

Десять років тому, 12 березня 2008 року, Міжнародна організація «Репортери без кордонів» (Reporters Without Borders) під патронатом ЮНЕСКО для залучення уваги громадськості до проблеми вільного доступу в Інтернет у всій планеті, провела День свободи слова в Інтернеті (Online Free Expression Day). 

«Репортери без кордонів» – інтернаціональна недержавна організація із захисту прав людини, яка охороняє свободу слова у всьому світі. Вона була заснована в Монпельє (Франція) в 1985 році. Завдання організації – боротися проти цензури, за звільнення журналістів, які постраждали через свою професійну діяльність.

Починаючи з 2006 року, організація щорічно публікує список «ворогів Інтернету» (Internet Enemies).

У перший День свободи слова в Інтернеті 12 березня 2008 року організація запрошувала користувачів зайти на свій сайт, щоб висловити протест проти цензури, до якої вдається ряд урядів, і зажадати розширення прав для користувачів Інтернету.

«Репортери без кордонів» закликали взяти участь в акції в дев’яти країнах, які, на думку організації, «становлять найбільшу небезпеку для Інтернету». Протягом 24 годин, з 11 години за паризьким часом 12 березня до 11 години 13 березня, користувачі Інтернету взяли участь у «кібердемонстраціях», які пройшли в Бірмі, В’єтнамі, Еритреї, Єгипті, Китаї, КНДР, на Кубі, в Тунісі та Туркменістані.

Протягом доби користувачі могли створювати аватари для блогів, вибирати повідомлення для своїх банерів. Також був опублікований черговий список «ворогів Інтернету». Тоді у перелік держав – «ворогів Інтернету» потрапили 15 країн. Серед них Білорусь, В’єтнам, Ефіопія, Єгипет, Зімбабве, Китай, КНДР, Куба, М’янма, Саудівська Аравія, Сирія, Туніс, Туркменістан і Узбекистан.

У 2013 році вперше організація опублікувала список з п’яти компаній – «ворогів Інтернету»: Amesys, Blue Coat, Gamma, Hacking Team і Trovicor. Їх продукцію використовують влади ряду країн для обмеження свободи інформації.

У 2014 році «ворогами Інтернету» були оголошені 33 відомства і установи, в тому числі ФСБ РФ, Агентство національної безпеки (США), Центр урядового зв’язку (Великобританія), Центр розвитку Телематика (Індія), китайське Державне бюро інтернет-інформації. Також до ворогів Інтернету були вперше зараховані три міжнародні виставки-ярмарки засобів спостереження та контролю – ISS World, Technology Against Crime і Milipol – за те, що вони сприяють встановленню контактів між постачальниками такої техніки і владою «репресивних» держав.

«Ворогами Інтернету» були названі Бахрейн, Білорусь, В’єтнам, Ефіопія, Індія, Іран, Китай, КНДР, Куба, ОАЕ, Пакистан, Саудівська Аравія, Сирія, Судан, Туркменія, Узбекистан. У цей список в 2014 році вперше увійшли Великобританія, Росія та США.

У 2015 році в оприлюдненій доповіді неурядової організації Freedom House про свободу Інтернету – Freedom of the Net 2015 було оцінено ситуацію в 65 державах світу. У 32 з них організація відзначила негативні тенденції, причому найбільш серйозний регрес, на думку експертів, спостерігається в Лівії, Франції і Україні. Найгірші показники – у Ірану, Сирії та Китаю. У 15 країнах було зареєстровано загальне поліпшення, причому найбільші зрушення відбулися в Шрі-Ланці та Кубі. У Шрі-Ланці уряд, обраний у січні 2015 року, розблокував раніше недоступні веб-сайти та припинив переслідування інтернет-користувачів. Щодо Куби було відзначено поліпшення після відновлення дипломатичних відносин з США.

12 березня 2015 року з нагоди Дня свободи слова в Інтернеті, «Репортери без кордонів» провели операцію Collateral Freedom («Застава свободи»), яка забезпечила доступ до дев’яти забороненим інформаційних сайтів у 11 країнах – «ворогів Інтернету».

В оновленому рейтингу свободи Інтернету, який охоплює період із червня 2016 року до червня 2017 року, рівень доступності веб – ресурсів знизився у 65 країнах. Найбільше падіння зареєстровано в Україні, Єгипті та Туреччині. Про це йдеться в щорічній доповіді Freedom House.

У більшості цих країн обмеження вводили уряди в інтересах національної безпеки, зазначили експерти. На позиціях України позначилося рішення влади заборонити російські соціальні мережі та пошукову систему «Яндекс», які мали попит серед користувачів Інтернету.

Експерти також вказують, що до таких заходів Київ підштовхнули «маніпуляції з контентом» цих соцмереж.

«Україна – одна з перших країн, які потерпають від сучасної інформаційної війни з Росією. Російські агенти керували підробленими українськими новинними сайтами та завалювали соціальні мережі вигаданими повідомленнями про бажання Криму стати частиною Росії, відмову українських громадян від Європейського союзу та іншими пропагандистськими розповідями за порядком денним Кремля», – зазначено в доповіді.

У підсумку Україна посіла 34-те місце в рейтингу, її класифікували як країну «з частково вільним Інтернетом». Її сумарний показник – 45 балів.

Протягом 2016 року лише 13 держав поліпшили свої позиції у рейтингу свободи Інтернету, повідомили у Freedom House.

Найбільш вільним визнано Інтернет в Естонії та Ісландії – 6 балів за шкалою Freedom House. Найгірший рейтинг у Китаю – 87 балів.

Загалом досліджували 65 країн, на які припадає 87% населення, підключеного до Інтернету.

У РФ з 1 січня 2018 року вступив у силу закон про обмеження свободи слова в Інтернеті.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у ЗМІ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *