Таку дату оминути неможливо

До 20-річчя створення столичного Чернігівського земляцтва у бібліотеці Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Сосницького району підготували цікаву виставку– «Земляцтво – це стежина до отчого порогу».

0CC882A2

Учні, вчителі та гості школи можуть ознайомитися з різними земляцькими раритетами, а також книжками та газетами, що були видані Товариством і окремими членами земляцтва впродовж його існування.

6C3A1A26

Велику цікавість, наприклад, викликає календар «Собори наших душ», який був виданий до 10-річчя земляцтва. Там, зокрема, в розділі про Сосницьке відділення «Джерела рідної землі» можна дізнатися про Людей найщирішої проби. Серед них Олексій Орєхович і Михайло Давиденко. Обидва вони мають безпосереднє відношення до села Велике Устя, а Олексій Федорович ще й до Долинського, що входить до складу Великоустівської сільської ради. Адже Михайло Давиденко народився у Великому Усті, а Олексій Орєхович у другій половині восьмидесятих років минулого століття головував у Великоустівському колгоспі, до складу якого тоді входило й Долинське. У роки його головування колгоспом було збудовано чимало об’єктів виробничого, соціального та культурно-побутового призначення, села з’єднала асфальтівка.

Великоустівцям і долинчанам дуже приємно, що Олексій Федорович на громадських засадах впродовж останніх шести років є заступник голови Ради земляцтва та п’ятнадцятий рік очолює Сосницьке відділення. Весь цей час він дбає про  імідж рідної Чернігівщини, прискіпливо опікується питаннями культурного та соціально-економічного розвитку нашого району.

Серед своїх найкращих помічників у добрих справах Олексій Орєхович постійно називає Михайла Давиденка. Так було десять років тому, коли столичні земляки допомагали комплектувати у сусідній з Великим Устям Бутівці будинок для людей похилого віку, так було й при минулорічних екскурсіях учнів і вчителів Великоустівської школи до Києва.

Уваги заслуговують цікаві дослідження, що були проведені Олексієм Орєховичем про земляків з Великого Устя та Долинського, які викладені в публікаціях: «Чому Федор Гамалій не став Героєм офіційно?» (14.05.2014), «Геройські бої Миколи Звиглянича» (09.05.2015) та «Пам’яті нашого земляка – відомого вченого-хіміка» (24.09.2015). До глибини душі зворушують його сумні повідомлення про загибель земляків-героїв у сучасній війні, зокрема: «Довженків край окутий сумом» (04.02.2015), «Чернігівщина продовжує прощатися зі своїми синами-героями» (06.02.2015), «Чернігівщина вкотре прощалася з героями-земляками» (15.02.2015), «Чернігівщина продовжує оплакувати своїх синів-захисників» (15.03.2015) та інші.

Чималі обговорення викликала публікація Олексія Орєховича «Велике Устя два десятиліття має стабільну тенденцію до вимирання» (газета «Час», 2012, 19 січня), яка підштовхнула громадян села задуматись над подальшою долею свого «отчого порогу».

Отже, столичне Чернігівське земляцтво, завдячуючи таким землякам як Олексій Орєхович, Михайло Давиденко та іншим, робить не тільки великий вклад у патріотичне виховання молоді, культурний і соціально-економічний розвиток Чернігівщини, а ще й надихає земляків робити правильні висновки. Саме тому неможливо оминути таку дату як 20-річчя створення столичного Чернігівського земляцтва та залишити неї поза увагою земляків.

Валентина МОВЧАН

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

3 коментарі до Таку дату оминути неможливо

  1. Микола Гнип коментує:

    Чудова стаття, зразкова робота! Дана справедлива оцінка вкладу згаданих у статті земляків у патріотичне виховання молоді, культурний і соціально-економічний розвиток області.

  2. Валентина Мовчан коментує:

    Дякую, пане Миколо, за високу оцінку роботи! Виставку ми готували до районної наради директорів шкіл Сосниччини, а дану статтю – для розміщення в земляцькому часописі “Отчий поріг”. Однак у березневе число часопису було пізно, а в квітневому – забракувало місця.

  3. Микола Швед коментує:

    Для добрих слів про згаданих земляків найщирішої проби завжди повинно знаходитися місце не тільки на сайті чи в “Отчому порозі”, а й в ЗМІ Чернігівщини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *