Ціна змови

За два тижні, 22 червня, виповнюється 77-ма річниця початку Німецько-радянської війни, бої якої були наймасштабнішими у воєнній історії ХХ століття. Війна супроводжувалася жорстокістю, масштабними руйнуваннями міст і сіл, знищенням великих груп населення, депортаціями тощо. 

Німецько-радянській війні передувала змова СРСР і Німеччини щодо розподілу Східної Європи та Балкан. Протягом 1939 – першої половини 1941 років обидві держави окупували Польщу, країни Прибалтики, а також балканські держави. СРСР та Німеччина отримали спільні кордони та привід для наступу на сусіда з метою звільнення завойованих ним територій.

19 серпня 1939 року – СРСР і Німеччина уклали торговельний договір.

24 серпня 1939 року – СРСР і Німеччина уклали пакт про ненапад та розподіл сфер впливу у Східній Європі.

1 вересня 1939 року – Німеччина напала на Польщу, розпочалася Друга світова війна.

17 вересня 1939 року – СРСР напав на Польщу.

22 вересня 1939 року – відбувся спільний парад Вермахту та РСЧА в Бересті.

Радянська преса в 1939 році широко висвітлювала та підтримувала вторгнення Німеччини та СРСР в Польщу, про що свідчать архіви газет.

30 листопада 1939 року – СРСР напав на Фінляндію.

14 грудня 1939 року – виключення СРСР з Ліги Націй.

22 червня 1940 року – Німеччина завершила окупацію Бельгії, Голландії, Люксембургу та Північної Франції.

28 червня 1940 року – СРСР здійснив Бессарабсько-Буковинський похід.

14 липня 1940 року – СРСР окупував Литву, Латвію та Естонію.

Ще до підписання пакту про ненапад (пакту Молотова-Ріббентропа) в СРСР готували Червону армію до захоплення Європи. Велася підготовка не до оборонної, а до наступальної агресивної війни. Зокрема, 14 лютого 1938 року Сталін написав в газеті «Правда»: «Остаточна перемога соціалізму в сенсі повної гарантії від реставрації буржуазних відносин можлива тільки в міжнародному масштабі».

Оперативні плани по підготовці нападу СРСР на Німеччину до сих пір не розсекречено, але частково викладені в доповідній записці Сталіну від наркома оборони і начальника Генштабу Червоної армії «Про основи стратегічного розгортання Збройних Сил СРСР на Заході і на Сході», складеної не пізніше 16 серпня 1940 року (ці плани радянського Генштабу були розсекречені і опубліковані тільки в першій половині 1990-х років – прим. автора).

22 липня 1940 року – головнокомандувач сухопутними військами Вермахту Вальтер фон Браухіч отримав вказівку Гітлера розпочати «теоретичну підготовку» плану військової кампанії проти СРСР.

18 грудня 1940 року – Гітлер затвердив план Барбаросса, що передбачав блискавичну війну Третього Рейху проти СРСР.

Згідно Директиви №21 початок операції – 15 травня 1941 року.

У середині травня 1941 року з’явився п’ятий за рахунком з серпня 1940 року варіант «Міркувань щодо плану стратегічного розгортання» – варіант плану війни СРСР проти Німеччини. На прикладеній до текстового документу мапі рукою першого заступника начальника Оперативного управління Генштабу Олександра Василевського чітко проставлена дата «15.5.41».

Крім того, в Директиві Головного управління політичної пропаганди Червоної армії від 15 травня 1941 року також зазначено: «Ленінізм вчить, що країна соціалізму, використовуючи сприятливо складену міжнародну обстановку, повинна і зобов’язана буде взяти на себе ініціативу наступальних військових дій проти капіталістичного оточення з метою розширення фронту соціалізму».

1 червня 1941 року – Німеччина окупувала країни Балкан.

У ніч на 20 червня 1941 року радянські вчені відкрили гробницю середньоазіатського тюркського полководця та завойовника Тимура (Тамерлана). Розкриття поховання закінчилося увечері 21 червня 1941 року. Ця подія пізніше породила різного роду міфи. Згідно з однією з популярних псевдонаукових версій, саме відкриття поховання стало причиною початку Німецько-радянської війни. Адже, начебто, існує прокляття Тамерлана: «той, хто розкриє могилу, розв’яже велику війну».

Однак, серед істориків існує інша думка, що це була превентивна акція і саме плани нападу СРСР на свого союзника Третій Рейх, які існували на той момент, змусили Німеччину здійснити напад першою. «Німеччина просто випередила Радянський Союз, напавши першою», – обґрунтовано стверджує сучасний історик Віктор Суворов (Володимир Богданович Різун) у книзі «Лєдокол».

Німецько-радянська війна тривала від 22 червня 1941 року до 8 травня 1945 року та була складовою Східноєвропейського театру воєнних дій Другої світової війни. На боці Німеччини виступили Італія, Угорщина, Румунія, Хорватія, Болгарія, Словаччина та Фінляндія. Радянський союз підтримували держави-союзники, насамперед США та Велика Британія.

Ціна змови СРСР і Німеччини виявилася занадто дорогою для людства. Загальні людські втрати у Другій світовій війні склали від 50 до 85 мільйонів осіб, більшість із них були мешканцями Радянського Союзу та Китаю.

Згідно з розсекреченими даними Держплану СРСР, утрати Радянського Союзу в Другій світовій війні становили 41 мільйон 979 тисяч осіб, а не 27 мільйонів, як уважали раніше. Офіційна кількість утрат з боку Німеччини – 13 мільйонів осіб.

За підрахунками Інституту історії України НАН України, в лавах Червоної армії загинуло 3,5-4 мільйони українців, у партизанських формуваннях –  від 40 до 60 тисяч, у загонах ОУН та УПА понад 100 тисяч. Прямі людські втрати України, за оцінками цього інституту, становлять 8–10 мільйонів, демографічні- 10-13 мільйонів осіб.

На підтримку ініціативи громадських організацій ветеранів війни, праці, Збройних Сил і жертв нацистських переслідувань Указом Президента України «Про День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні» від 17.11.2000 № 1245/2000 установлено День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні, який відзначається щорічно 22 червня.

Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам’ять про тих, хто став жертвою смертельних жорен цієї війни та не забувати, як насправді все було, щоб уникнути повторення подібного в майбутньому.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Також дивитися та читати:

Навіщо Сталін пішов на змову з Гітлером в 1939?

Як росіяни на Польщу напали та поляків розстрілювали

Спільний парад Вермахту та РСЧА у Бресті 22.09.1939

Заборонена правда. Фільм перший. Гроза над Європою

Заборонена правда. Фільм другий. Гонка на випередження

Заборонена правда. Фільм третій. Приголомшливе мовчання

Заборонена правда. Фільм четвертий. Не вдаючись в першопричини

Заборонена правда. Фільм п’ятий. За Батьківщину! За Сталіна!

Так званий план «Гром»

Опубліковано у Вшанування пам'яті | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *