Турнір, якого чекають

Тенісний турнір на призи Євгена Миколайовича Клименка став для Семенівського району уже традиційним. Ось уже втретє березневої суботи відбувся він в Семенівці.  

Турнір, що був ініційований три роки тому тодішнім головою Семенівського відділення столичного Чернігівського земляцтва Євгеном Клименком і підтриманий всім відділенням, перетворився не тільки в справжнє свято спорту.

Він став днем спілкування однодумців, друзів, став святковим днем, який не відмічено в календарі.

Турнір у районі (наряду з Кубком земляків) завжди з нетерпінням чекають всі тенісисти. Що ж так приваблює спортсменів? Відповідаю. Це чіткість організації, проведення свята спорту, його дружня атмосфера, авторитетний статус змагань. Не став винятком і останній турнір. А розпочався він досить таки своєрідно та цікаво. Євген Клименко запросив на відкриття турніру відомого тренера з хортингу місцевої ДЮСШ Дениса Сергійовича Буданова та його найкращу вихованку, чемпіонку світу з хортингу Марину Меднікову, якій нещодавно присвоєно звання майстра спорту України.

Як людина, що вболіває всією душею за своїх земляків, за їх успіхи, Євген Миколайович підкреслив, що для представників Семенівського відділення земляцтва було справою честі підтримати юних хортингістів та їхнього тренера під час спортивних протистоянь у Києві. Звідси і розпочалось їх знайомство.

Від імені столичних семенівців перший заступник голови Семенівського відділення, почесний член Ради земляцтва Євген Клименко вручив Денису Буданову ювілейний знак «20 років Чернігівському земляцтву». Тим самим з боку земляцтва була віддана шана талановитому тренеру, який зі своїми юними вихованцями здобув визнання не тільки в межах своєї області, держави, а й на світовому рівні. Подяку за особисті заслуги та внесок у розвиток хортингу на Чернігівщині отримала також чемпіонка світу з цього виду спорту Марина Меднікова. Здавалось би зустрілись на турнірі представники різних видів спорту, але ця неочікувана для більшості зустріч виявилась цікавою та пізнавальною. Денис Буданов у своєму виступі зазначив, що дуже важливо, щоб тебе підтримували, адже це сприяє розвиткові спорту.

А далі турнір, як кажуть, пішов по накатаній дорозі. Всі учасники турніру були розбиті на три групи: «А», «Б» (чоловіки), «В» (жінки). Після жеребкування в групі «А» опинились чотири найсильніші семенівські тенісисти: Валерій Лазеба, Сергій М’якотін, Микола Салімон, Сергій Шумейко. В групі «Б» «сліпе» жеребкування звело докупи всіх трьох жадівських тенісистів (Кирило Бунак, Микола Черниш, Михайло Черниш) і юного спортсмена з Семенівки Володимира Бондаренка. В групах всі чоловіки повинні були зіграти по круговій системі (кожний з кожним). Переможці визначались у грі, що складалась з трьох партій. До фіналу потрапляли по два учасники з кожної чоловічої групи.

В групі «В» (жінки) переможці визначались в грі, що складалась з п’яти партій. І протистояння тут було аж занадто серйозне. Ось тільки один приклад. Зустрічаються двократна переможниця цього турніру Марія Нагорна та «срібна» призерка «Кубка земляків» минулого року Дарина Воєдило. Перша партія за Марією. Але дві наступні вона «здає» Дарині, зате далі фортуна (і, звісно, талант) були на боці Марії Нагорної, яка зрівнює рахунок по партіям і вириває загальну перемогу з рахунком 3:2. Таким чином, Марія Нагорна, обігравши всіх трьох своїх суперниць, втретє стає переможцем турніру. «Срібло» у Дарини Воєдило (Семенівка), «Бронза» в Анни Ткач (Семенівка), яка у майже драматичній грі (спочатку програла дві перші партії) змогла вистояти та здобути загальну перемогу(3:2) у поєдинку з тенісисткою села Жадове Анастасією Стародубець, яка минулого року вже була бронзовим призером турніру.

А ось на чоловічому тенісному «ринзі» протистояння було ще більш серйозним. Відзначу надзвичайно яскраву, потужну, захоплюючу гру в групі «А», в якій автор цієї статті мав честь бути суддею. Не можна було не захоплюватись захистом Сергія М’якотіна, підрізками та потужними ударами (іноді навіть в стрибку… Ви таке бачили?) Миколи Салімона, потужними атаками досвідченого Валерія Лазеби (переможець цього турніру минулого року), вишуканою та розумною грою Сергія Шумейка. Кожний з цих гравців по праву міг бути в фіналі. Але, як кажуть, все-таки перемагають сильніші. І в фінал з групи «А» пробились Микола Салімон і Сергій Шумейко.

В групі «Б» теж надзвичайно цікаво відбувались поєдинки. Тут доречно застосувати прислів’я: «Бий свій свого, щоб чужі боялись». Адже до фіналу рвались фактично тільки тенісисти з села Жадове, яке свого часу Євген Клименко назвав центром тенісу на Семенівщині (і для такої заяви він мав на той час переконливі аргументи). Всі три свої поєдинки в групі «Б» виграв неодноразовий чемпіон школи, Семенівського району (серед учнів) Кирило Бунак. Певну інтригу в групі мав поєдинок між рідними братами Миколою та Михайлом Чернишами. Старший Микола першу партію виграє, але в двох наступних поступається молодшому братові. До фіналу врешті-решт потрапили Кирило Бунак і Михайло Черниш.

І в фіналі дійсно зійшлись найсильніші тенісисти. Організатори турніру прийняли розумне рішення провести фінал за одним столом з метою не «розпиляти» увагу всіх учасників, уболівальників турніру. Не буде перебільшенням якщо скажу, що фінал за майстерністю учасників, за напругою спортивних баталій виявився вражаючим, нікого не залишив байдужим до того, що відбувалося. Щоправда в фіналі рухнули надії одних вболівальників і справдились надії інших. Напруга в залі досягла апогею, коли зустрілись надзвичайно талановитий (не тільки в спортивному плані, а й в музичному) Микола Салімон і не менш талановитий в спортивному відношенні Кирило Бунак (10-ти класник Жадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка, чемпіон Семенівського району з волейболу серед дорослих (цього року) і серед школярів. Цією грою не можна не захоплюватися, особливо щодо гри юного Кирила. Він продемонстрував справжню майстерність, надзвичайну зібраність, відповідальність за кожний розіграш, упевненість у своїх діях. Підрізки, закручування шарика та стрімка атака «лівші» в найпотрібніший момент гри. Особливо вразив вболівальників (з обох сторін) спокій, з яким провів Кирило свої фінальні поєдинки. 2:0 – результат гри по партіям на користь Кирила Бунака, який зміг також впевнено «покласти на лопатки» більш досвідченого та титулованого Сергія Шумейка (також з рахунком 2:0). Другий фіналіст турніру з села Жадове Михайло Черниш у своїх поєдинках з Миколою Салімоном і Сергієм Шумейком грав дуже потужно, в атакуючому стилі, але при цьому більше за суперників допустився своїх помилок та поступився з однаковим рахунком 1:2.

Таким чином, переможцем турніру став Кирило Бунак (Жадове), «срібло» у Миколи Салімона (другий рік підряд, Семенівка), «бронза» у Сергія Шумейка (також вдруге, Семенівка).

Далі в урочистій атмосфері Євген Клименко вручив кубки, медалі, дипломи, подарунки переможцям і призерам змагань.

І під час відкриття турніру, і по його закінченні тенісисти району висловили слова щирої вдячності Євгену Миколайовичу за його особистий вклад у розвиток спорту в рідному прикордонні. Особисто вважаю, що людина, яка не забуває свою малу Батьківщину, дбає про неї не на словах, а на ділі, заслуговує великої пошани земляків.

Юрій НІЩИМНИЙ, учитель історії та географії Жадівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені Тараса Шевченка Семенівського району

Опубліковано у На Чернігівщині, У відділенях | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *