У Березні святкували день народження Григорія Верьовки

Квітуй, наша нива,

Дзвени, наша пісне,

Щоб гарно на серці було.

Ласкаво запрошуєм вас на Полісся

У рідне Верьовки село.  

Піснею «Слався край Верьовки» на слова Петра Зуба, музика Івана Зажитька у виконанні хорового колективу Березнянського будинку культури під музичний супровід Олександра Лукаша розпочалося святкове дійство з нагоди 121-річниці від дня народження відомого земляка, талановитого композитора Григорія Гурьєвича Верьовки. Свято було ініційоване виконуючою обов’язки директора історико-краєзнавчого меморіального музею Григорія Верьовки Галина Дмитрівна Задохіна.

Як не дивно, та на цей захід приїхали гості з Чернігова та Мени, чого не було у ювілейне свято, приурочене 120-річниці від дня народження митця.

Ведуча дійства, дуже творча особистість, методист місцевого будинку культури Надія Федорівна Янчук запросила до слова Олега Павловича Васюту, заслуженого діяча мистецтв України, доктора філософських наук, члена  Національної всеукраїнської музичної спілки, Національної спілки кобзарів України, Національної спілки композиторів України, Національної спілки театральних діячів України, автора багатьох краєзнавчих видань, дослідника життєвого та творчого шляху Григорія Верьовки. Він розповів дуже багато цікавих фактів з біографії відомого земляка, продекламував напам’ять вірші Павла Тичини (на українській та німецькій мовах) – вірного друга Григорія Гурьєвича, Кузми Журби та Станіслава Реп’яха, подарував свої книги музею. Наголосив також на тому, що в скорому майбутньому, а це у прийдешньому 2017 році, на День селища Березна, як цей населений пункт називали козаки, 17 вересня на Співочому полі, що відкрите тут вперше в Україні 1995року, і пройде знову ж перший Фестиваль української пісні та танцю імені Григорія Верьовки, відродиться премія його імені (буде, як і премія імені Михайла Коцюбинського в літературі), створиться оргкомітет по відновленню пам’ятника композитору, місцевій школі мистецтв, у якій на даний час навчається 122 учні, буде присвоєно ім’я відомого земляка (як на мене, це дуже гарні новини для мешканців Березни).

Концертну програму продовжило тріо бандуристів капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм к складі Лідії Тарасенко, Олександри Гаврилюк і Катерини Коваленко. А коли у їх виконанні зазвучала пісня на слова Дмитра Луценка «Зачарована Десна», то я уявою враз перенеслась у Київський будинок учителя, де проходив творчий вечір пам’яті відомого українського лірика, і сосницькі «Криниці» виконували цей твір, який кожного візьме за душу.

Потім естафету перейняли меняни. До привітального слова була запрошена спеціаліст з відділу культури та туризму райдержадміністрації Віра Михайлівна Бейченко. А директор Менського районного будинку культури Наталія Підлипська та працівник райвідділу культури Олександр Мельник виконали пісні «Благословенна Україна» і «Українська родина».

Усіх зачарував виступ учнів і викладачів Березнянської школи мистецтв.

Був продекламований вірш Павла Тичини «Десь на дні мого серця», який автор написав у молоді роки. Та, коли у Григорія Гурьєвича захворіла люба дружина, він звернувся до цієї поезії свого вірного друга уже у досить зрілому віці, як до останньої надії: читав і перечитував його, ніби молитву. І сталося диво – жінка видужала, а композитор створив на ці слова романс.

Слова подяки звучали з вуст і місцевого жителя, обласного депутата, завідуючого Березнянським будинком культури Василя Миколайовича Леоненка, і селищного голови Ольги Вікторівни Романченко, і від самої Галини Дмитрівни Задохіної, яку, по праву, можна назвати стержнем, тобто основним організатором свят по вшануванню пам’яті  відомого земляк, які проводяться з дня відкриття музею в 1981 року першим його директором Борисом Драпкіним, і яке символічно щороку проходить саме в кімнаті «Пам’яті Григорія Веровки».

Особисто мені на таких заходах довелося бути вдруге, хоча тісний зв’язок з цим культурним осередком сусідньої Менщини та дружба з його науковим працівником Галиною  Задохіною триває вже понад 12 років. І тому мені дуже приємно бути серед почесних гостей. Як представник краю Сина зачарованої Десни та Сосницького відділення Чернігівського земляцтва, то відповідно і привезла невеликий дарунок з метою популяризації творчості Олександра Довженка. Це моя дослідницька праця «Життя, зіткані з пісень» та календар з портретом Олександра Довженка та його крилатими словами, які ніби виражають усю суть цього свята: «Будьмо пильні й суворі до себе, хай не затуманить нам світу наш успіх, будьмо ненаситні до нового, щедрі на добро, аби вода в нашому потоці була завжди чиста і прозора, щоб життя одбивалося в ньому прекрасне на радість людству».

Тут також діяли виставки «Українські вишиванки, наче райдуги світанки» – роботи жительки смт Березна Ніні Олексіївни Билименко та дитячих поробок з КПНЗ «Березнянський будинок дитячої та юнацької творчості».

А так, як дійство проходило у передноворічні свята, аматори місцевої сцени, продовжуючи концертну програму, крім народних пісень та гумору, показали ще й уривок із вечорниць. Чим від щирого серця порадували глядачів.

Мені віриться, що саме так – святом народної пісні – і потрібно вшановувати пам’ять про Григорія Верьовку, який усе життя кохався у цьому шедеврі українського народу, і тоді, як трішки перефразувати слова Тереня Масенка, «житиме з людьми, житиме в новому розквіті свого колективу добрий і незабутній, славний лицар нашої пісні».

 

Валентина МОВЧАН

Фото автора

Опубліковано у Вшанування пам'яті, На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.