У Пакулі вшанують ветеранів Другої світової війни

Готуючись до відзначення 75-ї річниці звільнення Чернігівщини від нацистських загарбників, за ініціативи Пакульського сільського голови Лариси Володимирівни Ковальчук, підтримки місцевих депутатів у селі буде проведено ремонт пам’ятника воїнам-визволителям і встановлення меморіальних дощок з іменами воїнів-земляків, які загинули на фронтах Другої світової війни. 

Колись у 1985 році вчитель Ольга Василівна Тарасенко проводила велику роботу по збиранню матеріалів про долі земляків часів війни та їй вдалося знайти гроші на впорядкування та відкриття кімнати бойової слави в Пакульській школі.

Сьогодні є більші можливості для дослідників героїчних сторінок минулого наших земляків. На інтернет-сайтах «ОБД Меморіал» та «Подвиг народу» розміщені цифровані документи військових частин, де служили наші воїни та нагородні листи.

Скориставшись раніше зібраними матеріали із шкільного музею та цифрованими документами, зробив розширений список ветеранів Пакульської сільської ради і про їхні бойові нагороди.

До списку входять 222 прізвища ветеранів, які повернулися з війни до рідних сіл Пакульської сільської ради та працювали у місцевих колгоспах. Звичайно, що серед них є і ті, що оселилися в інших поселеннях тодішньої країни СРСР, але навічно в документах у них зазначалося – народився у селі Пакуль.

Всього вручено нашим ветеранам 219 бойових нагород (по виявлених документах станом на 21.09.2017 року): орденів – 64, медалей – 155.

За виявлені мужність і героїзм званням Героя Радянського Союзу відзначений Йосип Андрійович Конюша. До цього високого звання представлявся Федір Йосипович Токар. Кавалером трьох орденів Слава став Іван Прохорович Борисенко, а кавалерами трьох медалей «За відвагу» – Микола Павлович Орел та Кіндрат Тихонович Цехмістер. Двома бойовими орденами та медалями відзначені Григорій Михайлович Деркач, Петро Федорович Орел та Артем Степанович Токар. Високими бойовими орденами відзначені Олексій Михайлович Каранда та Микола Семенович Стародуб.

Двічі Федір Іванович Цибуля брав участь у відомих військових парадах у Москві – у листопаді 1941 та червні 1945 років.

У нагородних листах зустрічаємо ситуації, коли замість подання командирів на одну нагороду вище військове керівництво встановлює вищу нагороду для воїна: Андрію Пантелійовичу Савчуку замість ордена Олександра Невського вручають орден Вітчизняної війни І ступеня, а Василю Григоровичу Семенязі замість медалі «За відвагу» вручають орден Червоної Зірки. Однак були і такі випадки, коли відбувалося нагородження навпаки – замість ордена вручали медаль.

Тексти нагородних листів рясніють словами «мужність», «героїзм», «ризикуючи життям», «виконали бойове завдання» та іншими. У наш час ми повинні пишатися тим, що по відношенню до наших воїнів-земляків бойові командири навічно закарбували на папері нагородного листа такі високі та священні слова.

Якщо повернутися до статистики бойових нагород, то назви медалей покажуть бойовий шлях наших ветеранів: «За оборону Москви», «За оборону Ленінграда», «За оборону Одеси», «За оборону Кавказу», «За оборону Сталінграда», «За оборону радянського Заполяр’я», «За звільнення Варшави», «За взяття Будапешта», «За взяття Белграда», «За взяття Відня», «За форсування Вісли», «За взяття Кенігсбергу», «За взяття Берліна», «За перемогу над Німеччиною», «За звільнення Кореї», «За перемогу над Японією».

Протягом всього мирного часу післявоєнного часу до бойових нагород наших ветеранів додавалися ювілейні медалі, а у 1985 році вони були відзначені орденом Вітчизняної війни. За часів незалежної України згідно Указів Президентів України урочисто вручалися президентські відзнаки – ордени «За мужність», Богдана Хмельницького та медалі.

Сьогодні вже залишилося небагато учасників бойових дій Другої світової війни. Не виблискують на сонці і не дзвинчать медалі ветеранів на святах до Дня Перемоги та визволення рідного краю. Але це не означає, що ми повинні забути їх. На мою думку, цей матеріал допоможе зрозуміти подвиг українського народу на конкретних прикладах військової долі наших воїнів-земляків.

Андрій КУРДАНОВ

Опубліковано у Вшанування пам'яті, На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *