Увічнила Седнів своєю долею

Лягає плавно льон як сон,

Пливе аж ген до небокраю,

Де душу Генія гойдає

Розбуджений зимовий Снов.   

Цей уривок поетичної посвяти на 100-річчя Тетяни Нилівни Яблонської від поетеси Надії Галковської наче словом-пензлем на картині змальовує відому художницю – ось її картина «Льон», ескізи до якої писалися на седнівських полях, а згодом твір був відзначений державною премією. Любий Седнів у черговий раз надихнув на відкриття душі художниці, день народження якої – 24 лютого, коли річка Снов пробуджується наприкінці зими.

Надія Галковська на зустрічі в Седнівському НВК пригадала своє спілкування з Тетяною Яблонською під час відпочинку в Будинку творчості художників і чудовий подарунок від неї – солом’яну ляльку, нове захоплення в той час, багатогранний прояв творчої душі відомого митця.

Тепло від імені, від спогадів, від її картин – усе це після нещодавніх морозів поєдналося з потеплінням у природі, коли в Седневі святкували 100-річчя Героя України Тетяни Нилівни Яблонської.

Урочисто звучали слова літургії настоятеля Георгіївського храму отця Тимона на честь художниці, а численні гості з Києва, Чернігова та мешканці Седнева на музейній вуличці просто неба вкотре милувалися репродукціями картин художників, створених у старовинному містечку.

Під час покладання квітів відзначали, що Тетяна Нилівна любила Седнів, а після її смерті завдяки старанням голови правління Національної спілки художників України Володимира Чепелика у вигляді пам’ятника вона повернулася сюди назавжди. Прозвучав вірш місцевої поетеси Таїсії Міцу під веселий спів синичок над головами присутніх.

Сотні художників писали свої картини, милуючись прекрасними седнівськими краєвидами, які згодом потрапили до багатьох українських та закордонних музеїв – ось так у різних куточках Землі живе неповторна мистецька душа нашого Седнева.

Народний художник України Володимир Ємець розповів про величезний вплив Тетяни Яблонської на художників, про те, як вона допомагала йому доброю порадою, щиро раділа його новим творам, а завідувачка філії «Садиба Лизогубів» Чернігівського історичного музею ім. В Тарновського Тетяна Луговська ознайомила присутніх із біографією Тетяни Нилівни.

Володимир Чепелик подарував школі навчальні гіпсові погруддя для мистецького класу та чудовий фотоальбом, присвячений творчості художниці, з дарчим написом від її доньки Гаяне. Вручив Почесні грамоти Національної спілки художників України місцевим митцям Олегу Бойку та Андрію Чернишу. Також представив випускника Національної академії образотворчого мистецтва Андрія Сладкевича, який працює над проектом створення біля козацької Георгіївської церкви пам’ятника козаку-охоронцю нашої духовності.

Директор Чернігівського обласного художнього музею імені Григорія Галагана Ірина Ральченко ознайомила з репродукціями картин Тетяни Яблонської, які зберігаються в фондах музею, та подарувала присутнім календарики з репродукцією її картини. А вчителька української мови Любов Білодід розповіла про дослідження учнями седнівського періоду творчості художниці.

Під час творчої зустрічі вчителька Ольга Орлова та її учні виконали улюблену пісню Тетяни Нилівни «Там, де Ятрань круто в’ється». Вірш Івана Драча «Балада роду» піднесено прочитала учениця Владислава Король.  Чудовою піснею «Ходить садом вечоровим молодість моя» у виконанні місцевого ансамблю «Берегиня» завершилися спогади про видатну художницю.

Седневу пощастило на історію, пам’ятки, видатних людей, які творили тут мистецькі шедеври, знімали фільми, писали вірші, закохувалися в місцеві краєвиди. Сьогодні, зрозумівши джерело творчого натхнення митців, ми пишаємося Седневом як невід’ємною частинкою національної скарбниці духовності України й віримо, що селище розвиватиметься завдяки турботі його мешканців.

Андрій КУРДАНОВ

Фото Валерія ІВАНОВА

Картина «Льон»

Присвячується художниці

Тетяні Яблонській

Лягає плавно льон як сон,

Пливе аж ген до небокраю,

Де гнучко спини розгинають

Вервечки  схилених мадонн.

Вони беруть пучечки пучками,

Сплітаючи у перевесла,

І вправно, й швидко стебла скручують,

Неначе у повітрі весла…

Невже надійдуть чорні тіні

І зрушать цю пташину лінію,

Цю вічну, вибілену Лілію,

Що витчеться на полотні?

Ні! Українська берегиня

Оберігає рідне поле –

Минулу і прийдешню долю,

Снопами складену тугими.

Як Божа Матінка на чатах,

Вона із оберемком льону

Найкраща од усіх Мадонна,

Котру ніколи не здолати…

Лягає плавно льон як сон,

Пливе аж ген до небокраю,

Де душу Генія гойдає

Розбуджений  зимовий Снов.

Надія ГАЛКОВСЬКА, поетеса, депутат Чернігівської  районної ради, громадський діяч, краєзнавець, кавалер Ордена княгині Ольги

24.02.2017 р.

м. Чернігів

Опубліковано у Вшанування пам'яті, На Чернігівщині, Ювілеї | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.