Визначний правознавець, який систематизував перший кодекс українського права

26 березня виповнюється 185 років від дня народження нашого земляка, видатного українського вченого, юриста, історика, археографа та громадського діяча Олександра Федоровича Кістяківського. 

Народився Олександр Федорович 26 березня 1833 року в селі Городище Сосницького повіту Чернігівської губернії (тепер село Менського району Чернігівської області) у родині священника.

У 1852 році закінчив Чернігівську духовну семінарію, а в 1857-му – юридичний факультет Київського університету. Після навчання кілька років перебував на службі в державних установах Санкт-Петербурга.

У 1861–1862 роках Олександр Кістяківський – помічник редактора першого українського журналу «Основа», який видавався в Санкт-Петербурзі упродовж 1861–1862 років. В «Основі» опублікована праця Олександра Федоровича «Характеристика російського і польського законодавства про кріпосне право щодо Малоросії», якою він привернув до себе увагу наукових кіл як талановитий дослідник.

З 1864 року – приват-доцент Київського університету. На початку 1869 року обирається екстраординарним, а в лютому 1870 – ординарним професором кафедри кримінального права і судочинства. На цій посаді працював до останніх днів життя. Згодом Олександра Кістяківського обирають почесним членом Санкт-Петербурзького та Московського університетів, Московського юридичного товариства, дійсним членом Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії при Московському університеті, членом-кореспондентом Відділу Імператорського Російського географічного товариства.

Поряд з професійною, Олександр Кістяківський займався також громадською діяльністю, яка часто ставала причиною неприємностей на службі. Був активним членом «Старої Громади» та історичного товариства Нестора Літописця. Зблизився з багатьма відомими громадськими діячами, зокрема: Олександром Русовим, Павлом Чубинським, Володимиром Антоновичем. З двома останніми Олександр Федорович мав і родинні зв’язки: дружина Олександра (Леся) – рідна сестра дружини Володимира Антоновича та двоюрідна сестра Павла Чубинського. Крім того, Володимир Антонович був хрещеним батьком його другого сина – Богдана Кістяківського. Свою відданість служінню правопорядку і юридичній науці Олександр Федорович Кістяківський передав синам – Богдану, Володимиру та Ігорю, які також стали відомими юристами.

Досліджував Олександр Кістяківський українське звичаєве право, історію права та судовий устрій Гетьманщини. Олександр Федорович залишив по собі величезний творчий спадок: понад 70 наукових статей в журналах «Кіевская старина» («Київська минувшина») та «Университетские известия», збірник законів «Права, за якими судиться малоросійський народ» (1879), «Дослідження про смертну кару» (1867), «Елементарний підручник загального кримінального права» (1875) та інші. У більшості статей Олександр Федорович керувався ідеями народного начала.

У творчому доробку вченого особливе місце займають щоденник, який він вів упродовж 1874–1885 років, та епістолярна спадщина. Ідея щоденника зʼявилася в Олександра Кістяківського після розмови з колишнім директором народних училищ Чернігівської губернії Януарієм Михайловичем Невєровим, котрий у яскравій і переконливій формі охарактеризував цей жанр як оповідне джерело, де стрижнем подачі інформації, її організації, форми й структури виступає сам автор, через призму сприйняття якого відбиваються й оцінюються всі факти та події повсякденного життя. Крім того, записи в щоденнику дисциплінують, сприяють виробленню стилю подачі матеріалу, передають атмосферу відповідної епохи, її колорит та відбивають суспільні погляди, що були характерними на час написання.

На превеликий жаль, 13 (25 січня) 1885 року тяжка хвороба передчасно обірвала життя Олександра Федоровича, завадила реалізації багатьох творчих планів.

У 1919 році було вшановано та відроджено славу династії Кістяківських: Українська академія наук запровадила премію імені Олександра Федоровича Кістяківського для відзначення праць зі звичаєвого права і чинного законодавства.

Олександр Федорович усе життя дотримувався поміркованих поглядів і сприяв їх поширенню серед української інтелігенції. Думав про створення практичного українофільства як національної свідомості. Постать Олександра Кістяківського неодноразово піддавалася критиці з боку революційних громадівців, буцімто він зрадив свій народ і їхню справу. Але це не так. Хоч Олександр Федорович не завжди діяльно належав до київських українофілів, та й не міг належати через вороже оточення, все ж таки громадську діяльність він не полишав ніколи. Все життя Олександр Федорович Кістяківський залишався вірним народові.

Працівники Центру правової інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ) імені Володимира Короленка підготували книжкову виставку «Визначний правознавець, який систематизував перший кодекс українського права».

Запрошуємо відвідати книжкову виставку!

Юлія ЧИРКА

Опубліковано у Видатні земляки, Ювілеї | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *