Земляк – воїн Армії УНР

Учасник Першої світової війни, поручик Михайло Львович Зінченко народився 22 травня (4 червня) 1893 року в Роїщі Чернігівського повіту (нині село Чернігівського району). 

Михайло Зінченко мав кульове поранення в ногу. За відзнаки нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня з написом «За хоробрість» та Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та бантом.

Навесні 1918 року організував у Роїщі вибори делегатів на Всеукраїнський з’їзд хліборобів і разом з роїською делегацією був присутній на обранні Гетьмана України Павла Скоропадського.

У червні 1920 року радянською владою «как соучаснік с’єзда Хлеборобов апрєля мєсяца 1918 года» був заарештований. 15 липня 1920 року Чернігівська губернська надзвичайна комісія по боротьбі з контрреволюцією, спекуляцією та злочинами за посадою постановила відправити його до концентраційного табору до закінчення громадянської війни.

У жовтні 1920 року перебрався на Хмельниччину-Вінничину в район дії Армії УНР і добровільно вступив до українського війська. Був зарахований до кінної сотні штабу 2-ї стрілецької Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії. Брав участь у боях під поселеннями Микулинецький Ріжок, Голенищенський Майдан і Миколаїв. 21 листопада 1920 року з частиною перейшов річку Збруч на польську територію. Був інтернований до табору Пикуличі під Перемишлем, а з березня 1921 року перебував у таборі міста Вадовиці.

У вересні 1921 року, як студент, Михайло Львович був звільнений з армії для продовження навчання.

Навчався в сільськогосподарській академії у Берліні, в Українській господарській академії в Чехословаччині на агрономічно-лісовому відділі та Чеській високій школі у Празі, де вивчав сільськогосподарське інженерство. Навчання в останній закінчив 17 червня 1926 року.

Подальше його життя було пов’язане зі Словаччиною.

З приходом до Словаччини нацистів, за те, що переховував євреїв, був заарештований. Але завдяки друзям був врятований з ув’язнення та разом з дружиною втік. У 1953 року переселився до міста Дубниці над Вагом де помер 12 березня 1963 року. Похований на міському цвинтарі.

З проголошенням незалежності Української держави 30 жовтня 1997 року його було реабілітовано.

Поручик Михайло Зінченко на сьогодні є одним із небагатьох учасників Української революції 1917-1921 років вихідців з нинішнього Чернігівського району Чернігівської області, біографії яких відомі досить докладно. І він є єдиним вояком Армії УНР чиє поховання на сьогодні відоме в Словацькій Республіці.

7 червня в селі Роїще о 10:00 буде відкрито меморіальну дошку з нагоди 100-ліття Української революції та 125-річчя від дня народження Михайла Зінченка.

Олександр ЛЯШЕВ

Опубліковано у Вшанування пам'яті, На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *