Шановна громаде!
Я, Павло Гриб, український патріот, засуджений «за сприяння терористичній діяльності» на шість років позбавлення волі, разом з усіма політичними полоненими, від імені усіх українських військових, політв’язнів путінського режиму, звертаюсь до української влади, Президента України, депутатів Верховної Ради, уряду України – вирішить нарешті нашу долю!
З часу першого і поки єдиного обміну в’язнями з країною-агресором, коли було визволено з полону 3-є чоловік пройшло вже немало часу. Кількість політв’язнів, на жаль, тільки збільшується. Зараз їх більше 100 чоловік, які мордуються кожен день у ізоляторах і таборах від окупованого Криму до поселення Уптар Магаданської області, за те, що в свій час кинули виклик ворогу та його агресії. Нас змушують страждати, знущаються над нашою гідністю і нашим характером, провокують, всіляко тиснуть на нас, щоб ми здалися, зрадили та розчарувалися в тому за що боримось, у що віримо. Але не дивлячись на все, залишаємось вірними нашій ідеї і Батьківщині, за яку нам буде не шкода віддати найцінніше – наше життя.
Я закликаю та звертаюсь до громадськості, діячів культури, вояків, націоналістів, волонтерів і капеланів, земляцтв кожного краю, всіх небайдужих до нашої долі українців – не залишайтесь осторонь і не забувайте в’язнів! Скажіть своє слово про нас – дома, на роботі, в соціальних мережах, в ЗМІ. Треба донести правду про переслідування патріотів України спецслужбами Московії!
Так далі продовжуватись не може і необхідно змусити ворога розпочати перемовини. Скільки має бути ще ув’язнено невинних ні в чому людей, щоб справа нарешті була? Дві, три, чотири сотні? Невже того мало є, що зламали життя і здоров’я стільком українцям? Раніше годі було уявити собі таке – ув’язнених більше сотні, а зараз аж страшно подумати – то вже є.
Спочатку цього року не стали за всілякими клопотами, подіями та виборами помічати як ув’язнюють і мордують все більше і більше нових патріотів, значить цим вже нікого не здивуєш. Це не повинно стати ні в якому разі буденною нормою життя. Це не має бути звичайною подією – ув’язнили ще одну людину. Ми не повинні цього допустити.
Я і всі в’язні переконані, що ні. Яке б розчарування в Україні не було, яка б влада на хвилі цього розчарування не прийшла, її обов’язок – звільнити полонених і політв’язнів, не допустити нових, закривши після цього державний кордон з Московією і Білорусією й розірвавши дипломатичні відносини з усіма ворожими країнами. Цього ми вимагаємо. Будь – яка влада має нас чути. Будь – яка інша політика в цьому напрямі, є державною зрадою. Ми так само переконані, що українські патріоти ніякої зради не допустять. Всі полонені та політв’язні на це сподіваються і вірять у перемогу.
Ми чекаємо офіційної реакції і головне дій влади. Час пішов. Пообіцяли – працюйте.
Слава Українській нації!
Павло Гриб
17 червня 2019 року
СІЗО-4
м. Ростов-на Дону