94 дні боротьби за Україну

Останні дні – особливо важкі для всіх жителів нашої Носівської громади.

Зустрічаємо та проводжаємо в останню дорогу наших загиблих захисників. Невимовно боляче втрачати таких молодих людей, таких хлопців, справжніх захисників, українців, які віддали найцінніше, що мали – своє життя. За кожного з нас, за наш спокій, за тихі ночі, за можливість жити на рідній землі.

Всі вони – Євгеній Закалюжний, Микола Черниш з Володькової Дівиці, юний Назар Утва з Носівки – добровольці, контрактники. Всі вони стали на захист рідної землі.

Неможливо знайти слова, які б зменшили біль від втрати найдорожчих. Найменше, що ми можемо – пам’ятати про їхній життєвий подвиг.

Вчора у Володьковій Дівиці живим коридором шани зустрічали Євгенія Закалюжного. Сьогодні відбулася заупокійна літія та церемонія прощання з Героєм на місцевому кладовищі.

Надзвичайно важко було усім, хто прийшов розділити біль непоправної втрати з батьками Євгенія, рідними. Навіть чоловіки не стримували сліз, бо ще б жити і жити, будувати, створювати, любити….

Ненависні окупанти, що прийшли на українську землю нищити, руйнувати, вбивати. Такі, як Женя, давали їм відсіч упродовж восьми років, а зараз – й поготів.

Маємо пам’ятати, яку ціну платить Україна, наша громада, втрачаючи цвіт нації, кращих з кращих…

Вічна слава і світла пам’ять!

Героям слава!

Герої не вмирають!

Володимир ІГНАТЧЕНКО

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають, Захист і підтримка України | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.