Єлизавета Козир загинула у рідному селі Гроза на Харківщині під час поминального обіду за її загиблим батьком Андрієм – українським захисником. 5 жовтня 2023 року близько 13.00 російська армія завдала удару по кафе, де на поминки зібралося багато людей. Поряд із Лізою загинули мама Аліна, брат Денис із дружиною й тещею, бабуся, дідусь та інші родичі Козирів.
Єлизаветі був 21 рік. Вона закінчила школу №1, що в селищі Шевченковому. Після девʼятого класу вступила у Харківський коледж текстилю і дизайну. Завжди відповідально ставилася до навчання, проте цей заклад освіти не закінчила. Натомість самостійно почала вивчати польську мову.
«Студентські роки ми проводили завжди разом, та наша дружба зав’язалася ще у школі. Вільний час ми приділяли подругам, іноді ходили в спортивний зал. У вихідні Ліза завжди була вдома з рідними. Їх вона дуже любила і цінувала», – розповіла найкраща подруга загиблої, Діана Ревенко.
Згодом Єлизавета Козир поїхала до Польщі, де вже працював її батько. Із часом туди переїхала вся сімʼя. Спершу Ліза працювала у крамниці, потім на заводі. Почала захоплюватися тату-мистецтвом та робити татуювання. За кордоном вона зустріла кохання, одружилася із поляком.
«Ми думали зустрітися, коли буде відпустка, але так і не спланували. Не встигли…», – додала подружка Лізи.
Із початком повномасштабної війни батько і брат Єлизавети повернулися з Польщі до України й стали на захист Батьківщини. У березні 2022 року тато Лізи Андрій Козир загинув під Попасною. Через окупацію рідного села тоді його поховали на Дніпропетровщині. У жовтні 2023 року Ліза з мамою повернулися до Грози, аби перепоховати його…
Російські солдати вбили три покоління родини Козирів.
——-
Elizaveta Kozyr died in her native village of Groza in Kharkiv Oblast during a memorial dinner for her deceased father Andrii, a Ukrainian defender. On October 5, 2023, around 1 p.m., the Russian army struck a cafe where many people had gathered for a wake. Along with Lisa, mother Alina, brother Denys with his wife and mother-in-law, grandmother, grandfather and other relatives of the Kozyrys died.
Elizabeth was 21 years old. She graduated from school No. 1 in the village of Shevchenko. After the ninth grade, she entered the Kharkiv College of Textiles and Design. She always took a responsible attitude to studies, but she did not graduate from this educational institution. Instead, she started learning Polish on her own.
“We always spent our student years together, and our friendship was established in school. We spent our free time with friends, sometimes went to the gym. On weekends, Lisa was always at home with her family. She loved and appreciated them very much,” said Diana Revenko, the best friend of the deceased.
Later, Elizaveta Kozyr went to Poland, where her father was already working. Over time, the whole family moved there. First Lisa worked in a store, then at a factory. She became interested in tattoo art and tattooing. She met love abroad and married a Pole.
“We thought to meet when there was a vacation, but we never planned it. We didn’t have time…”, Lisa’s friend added.
With the beginning of a full-scale war, Elizaveta’s father and brother returned from Poland to Ukraine and stood up for the defense of the Motherland. In March 2022, Lisa’s father, Andriy Kozyr, died near Popasnaya. Due to the occupation of his native village, he was buried in Dnipropetrovsk Oblast. In October 2023, Lisa and her mother returned to Groza to rebury him…
Russian soldiers killed three generations of the Kozyry family.
Меморіал: вбиті росією / Memorial: killed by russia