Нещодавно моя подруга з Сосницького відділення Чернігівського земляцтва Валентина Мовчан у своїй статті назвала мене співцем кохання. Підтверджуючи це звання, хочу розповісти, що кілька днів тому, 21-го вересня, я закохалася в Сосницю та її жителів, зокрема учасників літературного об’єднання «Убідь».
На запрошення директора Сосницької районної бібліотечної системи Лілії Мучти я презентувала свою творчість в читальному залі бібліотеки. За чайним столом зібралися люди творчі та талановиті. Вони подарували мені тепло своїх сердець. На зустрічі прибула ще одна гостя – поетеса з Корюківки Любов Степанівна Грищенко. Вона читала свої вірші, теплі, задушевні, сповнені любові до людей, рідного краю, до своєї професії. З непідробною цікавістю слухали наші виступи господарі свята, а потім ознайомили нас зі своїми творами.
З щирими та проникливими словами до присутніх звернувся член Національної спілки письменників України, поет і письменник Микола Адаменко. Тяжка доля випала Миколі Петровичу, його молодість понівечена табірним ув’язненням «за проведення антирадянської націоналістичної діяльності». Та незважаючи на тавро неблагонадійності на подальшому житті, біль втрат і розлук, поет зберіг щиру любов до України, її людей і природи, вболівання за її сьогодення та майбутнє.
Тривоги над світом звелись,
Вкорінені в шрами планети,
Напружно націлені ввись,
Неначе на старті ракети.
І я поміж ними стою,
Тугими обвіяний бурями,
Весь зібраний, наче в бою,
Весь справжній, неначе під кулями. (Микола Адаменко)
Щирим сміхом і гучними оплесками нагородили присутні виступ поета-сатирика Петра Федосійовича Макаренка, який майстерно читав свої гуморески.
На зустрічі був присутній художник – портретист Микола Довгань та його чарівна дружина Тетяна, яка з підручного матеріалу створює прекрасні та унікальні предмети декору.
Зустріч творчих людей пройшла на високому емоційному рівні, всі присутні отримали масу позитиву, радості, зав’язалися добрі знайомства, які продовжаться в спільній творчості.
Зі святкової зустрічі я їхала додому з букетами чудових квітів, прекрасними враженнями та безцінним подарунком – двома книгами поезій Миколи Адаменка.
Ольга АНЦИБОР, Борзнянське відділення