Біль матері

Сини гинуть, герої не вмирають, а сльози матерів не висихають.

Такий трагічний стан спонукає багатьох матерів до написання віршів.

29012015

І плачуть і стогнуть від болю

Матерів України серця.

Сини полягли на Майдані!

І що,після цього війна!?

Хіба ж ми для цього носили,

Під серцем синочків своїх?

О, Боже, ти мій милостивий!

Спаси, заступи й збережи.

Розуму дай супостату з Росії,

Якщо в нім ще є щось людське,

Зупини божевільну людину,

Бо ж мир на Землі понад все.

Де ж ти – «президент» Янукович?

Ти зрадив, утік, нас продав,

Хотів на коліна поставить,

Але не дозволив Майдан.

Тепер ти керуєш з Росії.

Як звір, як остання тварь.

Не жаль народу країни?

Та де ж в безсердечного жаль?

Побійся «Небесну ту сотню».

Для тебе ж це кара з небес.

Та й відмолить ти не зможеш,

Бо гріх твій не має вже меж.

Відстоїмо гідно, ми зможемо.

Не раз вивільнялись з ярма.

Нам Боженько Наш допоможе,

Бо в Нас Україна одна.

Олександра ДЕМ’ЯНЕНКО

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.