20 листопада 1947 року у повоєнній Британії відбулося одне з найвідоміших весіль ХХ століття – майбутньої Королеви Єлизавети ІІ та герцога Единбурзького Філіпа.
Увага до їхнього шлюбу – до слова, найтривалішого шлюбу серед правлячих монархів – ніколи не згасала. Весільні світлини пари конкурують за популярністю з фото їхніх дітей та онуків – улюбленців публіки. Хоча весілля в 1947 році, коли у зруйнованій війною Великій Британії була глибока економічна криза, дефіцит, діяла карткова система на продукти харчування та інші товари, було справжнім викликом і для королівської родини, і всієї країни.
Кілька цікавих фактів про королівське весілля.
Філіп не мав грошей, щоб купити обручку, достойну своєї обраниці, однак він це компенсував активною участю в розробці її дизайну, а діамант для неї взяв з прикрас своєї матері. Відомо, що Її величність ніколи не розлучалася з обручкою, а якщо починала крутити її на пальці – значить, була дуже незадоволена!
Пошити весільну сукню було ще більшою проблемою – купити тканину було практично неможливо в силу тієї ж карткової системи. Бриьанки масово відправляли принцесі свої купони на тканину, щоб вона могла зшити собі нову і красиву сукню. Загальна кількість пожерт була більше тисячі. На жаль, за законом чужими картками користуватися було не можна, і Єлизавета використовувала свої власні, а також парламент виділив їй 200 додаткових купонів на весільну сукню.
Її фасон тримали у величезному секреті: вікна ательє Гартнелла, де шили сукню, були зафарбовані білою фарбою, а ночами в будівлі залишався охоронець з рушницею, завданням якого було відлякувати занадто цікавих репортерів.
До речі, дизайн сукні Єлизавети ІІ був настільки популярним, що його (зі змінами) повторили весільні туалети Грейс Келлі і Кейт Міддлтон.
Принцеса-наречена сама робила собі макіяж.
Торт для молодят збирали всім світом, точніше – всією Британською Співдружністю: Канада прислала борошно, Ямайка – ром, Нова Зеландія – масло, а дівчачі скаутські загони Австралії – кілька важких посилок з глазурованими фруктами, сухофруктами, цукром та іншими необхідними для пирога продуктами.
Багатоповерховий торт був 2,74 м заввишки. Це був справжній витвір мистецтва: стінки пирога були прикрашені зробленими з цукру гербами нареченого і нареченої, алегоричними фігурками і навіть мереживними “віконницями”.
Кілька років тому шматок торта з весілля Єлизавети ІІ продали з аукціону за 768 тисяч доларів. На час аукціону тортику вже було 68 років, однак його визнали їстівним.
Молодята отримали понад 2500 подарунків. Вперше королівська сім’я відмовилася від неписаного правила, що подарунки можуть дарувати тільки друзі та родичі, і дари прийшли з усього світу. Серед них – набір сільничок від королеви та кошик для пікніка від сестри нареченої принцеси Маргарет. Звичайні британці прислали в’язані кофти і светри, дві пари теплих шкарпеток і навіть одну саморобну насадку на чайник.
Згодом усі подарунки виставили на огляд в Сент-Джеймському палаці. Виставку відвідали понад 200 тисяч людей.
Весілля Єлизавети і Філіпа стало першою королівською подією, яку транслювали по телебаченню та радіо. Організацією цього займався сам наречений. Трансляцію весілля з Вестмінстерського абатства слухали 20 мільйонів людей у всьому світі.
Підготовлено кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка за матеріалом ВВС
https://www.bbc.com/ukrainian/features-42048854?ocid=socialflow_facebook
ВІДЕО про принца Філіпа та королівське подружжя: