Борис Гузь підготував нову статтю «Історія хутора Романовщина Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські». Відомості про представників відомих козацько-старшинських і дворянських родів, біографії яких пов’язані з хутором Романовщина він збирав шість років. Щойно завершивши дослідження, Борис Олександрович надіслав свою працю для розміщення на нашому сайті.
FaceBook
Останні коментарі
- Наталія Тимошенко до Від Мізина до Балкан: зв’язок із рідною землею підтримую через Чернігівське земляцтво
- Володимир Лузан до Росіяни вміло маніпулюють професійними стандартами журналістики, щоб зловживати свободою слова
- Володимир Лузан до Від Мізина до Балкан: зв’язок із рідною землею підтримую через Чернігівське земляцтво
- Іван Забіяка до Зустріч з почесним консулом
- Володимир Лузан до Герой повернувся на щиті…
-
Недавні записи
- Збито 57 ворожих БпЛА, 56 безпілотників – не досягли цілей (локаційно втрачені)
- Оперативна інформація
- Повсякденний терор заслуговує на щораз більший тиск на терориста
- Останнє засідання виконавчого комітету: вирішення актуальних питань, плани на майбутнє та підсумки
- Володимир Зеленський подякував Чехії та її громадянам / Volodymyr Zelenskyj poděkoval České republice a jejím občanům
Шкода, що не збереглося листування між Василем Горленком і Олександром Дабіжею. Воно багато б пролило світла не лише на родинні стосунки, а й на те, як Василь Горленко залучав свого брата до української тематики…
Довго не знали, де знаходився хутір Романівщина. Він загадкою був для Петра Ротача, якийсь час і для мене. А тут – цілий світ…
Щира вдячність пану Борису.
Стаття «Історія хутора Романовщина: Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські» перероблена та доповнена, вийшла під назвою «Історія садиби Романівщина» (автори Б.Гузь, М.Терещенко) у збірнику: Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга дев’ята / Упорядники М.Терещенко, В. Шевченко. – К.: Гнозіс, 2018. – 88 с. – С. 27-54.
Віталій Федорович Шевченко, відомий український політик, журналіст, письменник, народний депутат України II, III, IV-го скликань, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005–2009), очолював фонд свого імені, який і видав вказаний збірник.
Він помер 20 вересня 2018 р. в Києві у віці 64 роки. Мабуть, передчував власну смерть, бо квапив мене з текстом статті, ще й розмістив у збірнику іншу мою статтю.
Земля йому пухом!