Борис Гузь підготував нову статтю «Історія хутора Романовщина Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські». Відомості про представників відомих козацько-старшинських і дворянських родів, біографії яких пов’язані з хутором Романовщина він збирав шість років. Щойно завершивши дослідження, Борис Олександрович надіслав свою працю для розміщення на нашому сайті.
FaceBook
Останні коментарі
- Анатолій Пінчук до СБУ затримала зрадницю, яка намагалася встановити «відеопастки», щоб коригувати удари рф по Чернігову
- Микола Миколайович Чаварга до Вікторія Спарц перемагає на виборах до Конгресу США / Victoria Spartz wins the election to the US Congress
- Анатолій Пінчук до Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, яка важлива для України / The NATO Parliamentary Assembly adopted a resolution that is important for Ukraine
- Володимир Лузан до Іронічна поезія
- Анатолій Пінчук до У Національному музеї Голодомору-геноциду презентовано збірник Івана Забіяки про Голодомор на Талалаївщині
-
Недавні записи
- Оперативна інформація
- Завершилися переговори Трампа, Макрона та Зеленського в Парижі
- Підсумки міжнародного конкурсу студентських есеїв «Незламна Україна і Європа» та фотомарафону «Спадщина України очима молоді»
- Працюємо незламно на шляху відновлення громади навіть у часи війни
- Не вдаючись до безплідної інвективи, заснованої на емоціях / Sans recourir à des invectives vaines basées sur l’émotion
Шкода, що не збереглося листування між Василем Горленком і Олександром Дабіжею. Воно багато б пролило світла не лише на родинні стосунки, а й на те, як Василь Горленко залучав свого брата до української тематики…
Довго не знали, де знаходився хутір Романівщина. Він загадкою був для Петра Ротача, якийсь час і для мене. А тут – цілий світ…
Щира вдячність пану Борису.
Стаття «Історія хутора Романовщина: Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські» перероблена та доповнена, вийшла під назвою «Історія садиби Романівщина» (автори Б.Гузь, М.Терещенко) у збірнику: Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга дев’ята / Упорядники М.Терещенко, В. Шевченко. – К.: Гнозіс, 2018. – 88 с. – С. 27-54.
Віталій Федорович Шевченко, відомий український політик, журналіст, письменник, народний депутат України II, III, IV-го скликань, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005–2009), очолював фонд свого імені, який і видав вказаний збірник.
Він помер 20 вересня 2018 р. в Києві у віці 64 роки. Мабуть, передчував власну смерть, бо квапив мене з текстом статті, ще й розмістив у збірнику іншу мою статтю.
Земля йому пухом!