Колективна пам’ять земляків та її результати

«Людина, яка була б позбавлена пам’яті, постійно перебувала б у стані новонародженого».

Іван Сєченов

Мало хто з вищих істот (людей) не знає про те, що пам’ять – це психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні та наступному відтворенні минулого досвіду, дає можливість його повторного застосування в життєдіяльності людини та є одним із п’яти пізнавальних процесів і потужним знаряддям її інтелекту.

Не заглиблюючись в теорію щодо пам’яті, хотілось би коротко зупинитися на практичних результатах наявності її колективного виду в роки, коли українське суспільство періоду незалежності (1991–2015) стало «хворим на історію», таким, що болісно реагує на будь-які проблеми, пов’язані з власним минулим.

А мова, перш за все, піде про співпрацю Сосницького відділення земляцтва з представницькими та державним органами влади району щодо вшанування пам’яті визначних сосничан, які своєю працею та геройськими вчинками прославили Довженків край.

Завдячуючи наявності колективної пам’яті у депутатів Сосницької районної та селищної рад двох минулих скликань, а також Козляницької сільської ради минулого скликання, за нашими клопотаннями були зроблені перші кроки щодо вшанування пам’яті визначних сосничан, результатами яких стали прийняті наступні позитивні рішення:

-підтримати ініціативу (ініціатори-Олексій Орєхович, Микола Волощук, Петро Пархоменко) щодо присвоєння Олександру Довженку посмертно звання Герой України (2009, 2012, 2014);

-повернути до комунальної власності Козляницької сільської ради колишній будинок родини Смирнових для створення в ньому музею (2012);

-за клопотаннями Сосницького відділення земляцтва присвоїти імена: Марка Полторацького Сосницькій дитячій музичній школі (2011), Бориса Іваненка – вулиці в смт Сосниця (2013), Бориса Смирнова – комунальному закладу охорони здоров’я «Сосницький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» Сосницької районної ради (2013);

-встановити виготовлені Сосницьким відділенням: пам’ятні знаки загиблим воїнам-афганцям, які народилися на Сосниччині (2008) та землякам-сосничанам, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (2008), пам’ятні дошки на Сосницькій дитячій музичній школі імені Марка Полторацького (2011), на Сосницькому краєзнавчому музеї імені Юрія Виноградського (2013).

Крім того, нами були виготовлені експонати для:

-музейної кімнати Бориса Смирнова в Козляничах (2012);

-Сосницького краєзнавчого музею імені Юрія Виноградського, з яких змонтовані три експозиції, що присвячені Василю Тарасенку (2012), Тимофію Хандозі (2013), Борису Іваненку (2013);

-Сосницького літературно-меморіального музею Олександра Довженка (2013).

Наступним кроком, який мав підтвердити наявність надійної колективної пам’яті в депутатів районної та селищної рад, було спорудження Алеї визначних сосничан у смт Сосниця.

За погодженням районної та селещної рад для майбутньої Алеї нами були виготовлені пам’ятні дошки (2013) з чорного мармуру, встановлення яких планувалося в 2014 році до 120-річчя від дня народження Олександра Довженка.

Двадцять пам’ятних дошок присвячено:

-Героям Радянського Союзу – Тимофію Хандозі (22.06.1909-28.12.2004), Івану Савченку (06.02.1914-19.01.1945), Василю Валькову (09.01.1919-24.04.1945), Василю Петрюку (01.05.1922-05.02.1991), Миколі Ірсі (16.05.1925);

-Герою Соціалістичної Праці Олексію Буцулі (18.06.1930-09.02.1990);

-кавалерам ордена Слави трьох ступенів – Тихону Литовчику (17.03.1911-30.07.1980), Григорію Мураю (04.03.1923-25.08.1977), Петру Сиворакші (26.02.1924-10.05.2004);

-Марку Полторацькому (28.04.1729-24.04.1795) – козаку Сосницької сотні Чернігівського полку, видатному хоровому диригенту, оперному співаку, музичному діячу, ім’я якого назавжди увійшло до скарбниці світових надбань людства в галузі мистецтва. Він був талановитою, непересічною особистістю, прекрасним педагогом, чудовим співаком, засновником Санкт – Петербурзької хорової капели (нині капела імені Михайла Глінки);

-Опанасу Шафонському (24.12.1740-08.04.1811) – українському юристу, економісту, історику, краєзнавцю, етнографу, лікару-епідеміологу, доктору права, філософії та медицини, що уславився як талановитий медик. Опанаса Филимоновича вважають одним з основоположників вітчизняної епідеміології та санітарії;

-Михайлу Домонтовичу (24.11.1830-08.10.1902 – генералу від інфантерії, військовому історику, досліднику, що зробив опис Чернігівської губернії. Михайло Олексійович походив із старовинного козацького роду Домонтовичів. Предок цього роду Іван Михайлович Домонтович (1612–1683) був першим слабинським сотником з 1669 року у складі Чернігівського полку, а пізніше – генеральний суддя Війська Запорозького;

-Юрію Виноградському (05.05.1873-04.03.1965) – українському краєзнавцю, діалектологу, громадському діячу, організатору (1920) та першому директору Сосницького краєзнавчого музею, що з 1993 року носить його ім’я;

-Борису Смирнову (15.12.1891-02.05.1967) – нейрохірургу, невропатологу, санскритологу, доктору медичних наук, академіку Академії наук, заслуженому діячу науки Туркменії, перекладачеві давньоіндійського епосу «Махабхарата»;

-Олександру Довженку (10.09.1894-25.11.1956) – українському письменнику, кінорежисеру, кінодраматургу, художнику, класику світового кінематографу;

-Борису Добичіну (05.05.1898-14.09.1981) – доктору медичних наук, професору, головному хірургу 4-го Українського фронту в 1943-1945 роках;

-Василю Тарасенку (18.04.1907-21.03.2001) – дипломату, вченому, педагогу, доктору історичних наук, професору. Василь Якимович був главою української делегації на позачерговій сесії Генеральної Асамблеї ООН та зіграв вирішальну роль під час голосування з питання утворення держави Ізраїль 14 травня 1948 році;

-Олексію Руденку (Олексі Десняку) (17.03.1909-25.05.1942) – українському письменнику, військовому журналісту;

-Марії Гамалій (01.06.1910 – 18.04.1991) – державному діячеві, депутату Верховної Ради України в 1947-1955 роках;

-Борису Іваненку (20.10.1933 – 13.03.2008) – українському архівісту, історику, журналісту, державному та громадському діячу, заслуженому працівнику культури України, людині з роду Довженків, ініціатору відтворення Сосницького району в 1965 році.

Наразі спорудження Алеї перенесене на невизначений термін, а тому пам’ятні дошки 20 жовтня 2015 року нами були передані на тимчасове зберігання до Сосницького краєзнавчого музею імені Юрія Виноградського з побажанням, що і в новообраного складу Сосницької районної та селищної рад буде все гаразд з колективною пам’яттю.

Тим часом, на Сосниччину чекає знакова подія – 24 грудня виповнюється 275 років від дня народження Опанаса Филимоновича Шафонського, про якого не згадати в епоху реформ практично неможливо.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у Вшанування пам'яті | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до Колективна пам’ять земляків та її результати

  1. Микола Гнип коментує:

    Будемо сподіватися, що колективна пам’ять у наших земляків без “провалів”.

  2. Микола Волощук коментує:

    Велику роботу виконав голова Сосницького відділення щодо належного вшанування пам’яті визначних сосничан. Сподіваюсь, що вона не буде залишена поза увагою не тільки органів державної влади та місцевого самоврядування району, а й Ради земляцтва. Адже це ще далеко не повний перелік зробленого.

Залишити відповідь до Микола Волощук Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.