Сьогодні, 15 лютого, в День вшанування учасників бойових дій на території інших держав Президент України поклав квіти до пам’ятника Героям тих подій.
У зверненні з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав Президент зазначив, що українські воїнів з честю виконали свій обов’язок, продемонстрували вірність присязі, мужність та героїзм. Глава держави нагадав, що лише через афганську війну пройшло близько 160 000 українців, багато з яких загинули.
«Покоління, обпалене полум’ям збройних конфліктів, стало активним учасником розбудови Української держави. Воїни-афганці сказали своє вагоме слово під час Революції Гідності, їх бойовий досвід і тепер є запорукою багатьох перемог у боротьбі з російським агресором за незалежність і територіальну цілісність України», – йдеться у зверненні.
Україна завжди пам’ятатиме своїх синів, які віддали свої життя за свободу інших народів.
З кожним роком історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не може викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності та вірності військовому обов’язку, здійснених тисячами відданих синів і дочок України, волею долі одягнених у солдатські шинелі.
Двадцять вісім років тому сотні сімей, родин, де підростали майбутні солдати, з полегшенням зітхнули – 15 лютого 1989 року останній солдат перетнув афгано-узбецький кордон біля містечка Термез. Відтоді ця дата увійшла в новітню історію як День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів, День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.
У цій війні загинули і зникли безвісти 15031 людина із 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу, які брали участь у цих воєнних діях. Поранення та контузії отримали понад 53 тисячі чоловік.
Майже кожний четвертий (!) солдат (більше 160 тисяч) був родом з України, і це при тому, що Україна була однією із п’ятнадцяти республік.За десять років цього пекла на один день припадала смерть чотирьох молодих людей віком від 18 років… 3360 не повернулися додому, більш, як 8 000 зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання. Залишились без синів 2729 матерів, 1982 батька, стали вдовами 505 молодих жінок, сиротами – 711 дітей. Після війни померло від ран і захворювань вп’ятеро більше «афганців», ніж загинуло, число інвалідів збільшилося в кілька разів. Суспільство зазнало тяжких втрат.
Цього дня ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, вшановуємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах.
І сьогодні ветерани війни потребують допомоги та підтримки держави, особливо це стосується інвалідів війни і сімей загиблих.
Живі завжди в боргу перед мертвими. І наші діти та онуки мають знати своє історичне минуле, правду, нехай гірку, але правду…
Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло –кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.
Шановні воїни – інтернаціоналісти! Ветерани війн на території інших держав! Плин часу не затьмарив спогадів про цю війну. Сьогодні ваш неоціненний бойовий досвід потрібний для підготовки захисників рідної країни, адже проти нашої держави триває військова агресія.
Ваша активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу. Ми вдячні вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Ваші діти можуть по праву пишатися своїми батьками.
Ми схиляємо голови перед вічною пам’яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з Іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, джунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах.
Квіти пам’яті, які сьогодні покладені членами ветеранського відділення земляцтва до пам’ятника – це і є свідчення нашої глибокої шани до воїнів-інтернаціоналістів.
Наша чернігівська родина у Києві зичить вам, шановні воїни-ветерани, міцного здоров’я та мирного неба, добра та злагоди вашим родинам, достатку і довголіття, аби жахіття воєн закінчились для рідного краю та ніколи не поверталися у наше мирне життя.
Рада Товариства «Чернігівське земляцтво»