Народний пам’ятник на батьківщині Василя Горленка

17 листопада у селі Українське Прилуцького району відбулась знакова подія у межах не лише Талалаївської територіальної громади, а можна твердо сказати, що всієї України – відкриття пам’ятника уродженцю цього села, знаному етнографу і фольклористу, театральному та літературному критику, мистецтвознавцю і перекладачу, журналісту та блискучому стилісту, щирому патріоту України Василю Горленку.

Писати про цю подію радісно і тривожно водночас. Радісно, бо перемогою здійснилася мрія і просто титанічна праця автора та реалізатора проєкту Івана Забіяки – історика, журналіста і науковця Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, громадського діяча, члена Прилуцького відділення Чернігівського земляцтва, уродженця села Ярошівка (тепер Українське); бо проймає гордість за цю людину, яка є моїм однодумцем, другом по духу, другом нашої газети, яка постійно підтримувала та підтримує ідеї Івана Михайловича; бо попереду у нього, а значить і у всіх, хто вірить, що він на правильному шляху, ще так багато справ! Це та тривожна радість, яка викликає сльозу щастя, гордості. Знаючи Івана Забіяку багато років, навіть сумніву не було, що у нього це вийде. Бо така його натура – коли взявся за справу, обов’язково, навіть якщо каміння з неба, завершить! А «каміння» було так багато, та і продовжує летіти з боку невігласів, не без яких у нашому суспільстві. Та нам своє робить!

Це просто доля, не лише збіг обставин: Василь Горленко народився в Ярошівці у 1853-му році, рівно через 100 років після нього у цьому ж селі народився Іван Забіяка. Саме він багато років працює над тим, аби відновити історичну справедливість і повернути із забуття згадку про видатного уродженця Талалаївщини та його досягнення. Іван Забіяка започаткував візуалізацію краєзнавства, роками створюючи музей під відкритим небом на місці поховання Горленків. Починалося все з пошуків у хащах забутого кладовища надгробного каменя родини Горленків. Спочатку він прорубував стежину (у прямому значенні слова) до цього каменя, встановив тризуб на могильному камені, згодом, заручившись підтримкою однодумців, ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» і безпосередньо керівника Прилуцького відділення Павла Кривоноса, почав виготовляти стенди, впорядковувати територію. Півтора роки тому він створив і очолив Благодійний фонд імені Василя Горленка. Саме через Фонд здійснювався збір коштів на погруддя. Про те, як відбувається процес збору коштів, Іван Михайлович постійно повідомляв через нашу Талалаївську газету, соціальні мережі, дякував тим, хто зробив свій посильний внесок. Всього на даний проєкт треба було зібрати 100 тисяч гривень.

«Коли вже половину було зібрано, мені повірили благодійники, – розповідає Іван Михайлович, – більша половина із цієї суми – це кошти тих благодійників, чиї імена викарбувані на тильному боці пам’ятника. Це Дмитро Ярославович Блауш, Володимир Андрійович Киричок, Михайло Михайлович Логвиненко, Іван Михайлович Забіяка, Олена Дем’янівна Лєсникова, Валерія Дем’янівна Соколова, David Emil Kaastrup-Olsen (Данія). Я вдячний кожному благодійнику, а в цілому кошти перераховували чи передавали 81 людина. Були й такі, хто перераховував кошти «інкогніто». Отож, сьогодні я кажу впевнено – всі разом ми це зробили. Погруддя Василю Горленку – це єдиний пам’ятник, до того ж, думаю, єдиний на даний час і в Україні, який збудований виключно на народні кошти. Дякую кожному і міцно тисну руку!»

На церемонії відкриття було небагато людей, місцевих – одиниці. Адже ніхто нікого не змушував, як то було раніше, збирати кошти чи іти на подію. Її учасниками стали ті, для кого це справді подія. Розпочав дійство Український сільський староста Віталій Мигловець. Заступник голови облради Дмитро Блауш, який, наголошуючи на значимості події для України, ще раз уточнив, що збір коштів – саме народний. Бо і він на час, коли став благодійником, не був іще посадовцем. Слово мав Талалаївський селищний голова Юрій Величко, який подякував Івану Забіяці та пообіцяв підтримку у здійсненні наступного проєкту – встановлення пам’ятника Івану Кавалерідзе. Галина Михайлівна Семінько – вчителька-пенсіонерка з Липового пожертвувала на пам’ятники обом історичним постатям дві тисячі. Вона, як історик, говорила про подію щиро і справедливо, як і благодійник, співзасновник фонду Володимир Киричок. Просто і щиро сказав про справу Івана Забіяки його земляк Іван Гаврилович Середа з Талалаївки. Він згадав, як бабуся розповідала йому історії, пов’язані з Горленками. Отож і він, і всі його сестри виростали із цими спогадами, з гордістю в душі за те, що у їхньому рідному селі жив Горленко. Вся родина зробила посильний вклад у проєкт, а на відкриття приїхали з братом та його дружиною Анастасією Кузьмівною члени родини – Зіна Гаврилівна Гордієнко та Наталія Гаврилівна Суворова.

Ті, хто виступав, відзначали необхідність у відродженні культурних цінностей в Україні, визначних постатей, які в попередні часи і періоди піддавалися забуттю та гонінню, чим досить помітно знижувався загальний духовний рівень суспільства. З установленням погруддя меморіальний комплекс став ще більше туристично привабливішим і є необхідність ввести його в реєстр культурних пам’яток України і туристичних об’єктів Чернігівщини, на що наголошували Дмитро Блауш та Іван Забіяка. Зрозуміло, що всі присутні за погруддя дякували.

Тут не було помпезності, а була простота і щирість. Морозний листопадовий день радував сонцем. Благодійник, місцевий фермер Михайло Логвиненко пригощав гостей гарячою польовою кашею…

Чи оцінять земляки значимість події сьогодні? Навряд… Але ця подія – на покоління, на віки… У сьогоденні, де духовні цінності не «в тренді», відкриття погруддя Горленку – це громадянський подвиг його земляка Івана Забіяки! Горджуся своїм другом по духу та сподіваюся, що «Трибуна хлібороба» буде співучасником ще не одного його проєкту.

Олександра ГОСТРА

Фото Олександри ГОСТРОЇ та Івана ЗАБІЯКИ

Опубліковано у Видатні земляки, Вшанування пам'яті | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Народний пам’ятник на батьківщині Василя Горленка

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    Дозволю собі трохи історії…
    Признаюсь, про Василя Горленка я вперше дізнався з публікації Івана Забіяки на нашому сайті від 30.03.2018 Про круглі дати духовності.
    Та вже через п’ять місяців – 04.09.2018 з’явилась стаття-звіт Івана Забіяки Могила Василя Горленка: минуле, сьогодення, майбутнє. Резонанс був великий – вісім відгуків небайдужих читачів! Ось вони: http://chz.org.ua/mohyla-vasylya-horlenka-mynule-sohodennya-majbutnje/#comments
    Прикро, що в цілому місцеві жителі тоді так байдуже віднеслись до цієї доброї справи. Навіть був якийсь спротив!
    Через рік, 23.09.2019 прочитав статтю Івана Забіяки Підводимо перші підсумки – про встановлення зображально-інформаційних стендів біля могили Василя Горленка. Це вже фактично був музей Василя Горленка під відкритим небом!
    І от 17 листопада цього року нарешті відкрили пам’ятник цій непересічній людині, патріоту України – Василю Горленку! Розказати, скільки вклав в цю подію сил та душі Іван Забіяка просто неможливо. То просто хочу подякувати Івану Михайловичу за його енергію, за його ентузіазм та гігантський труд в цей непростий час, та побажати здоров’я і творчої наснаги на майбутнє!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.