Сьогодні, 28 липня, в наш земляцький колектив надійшла сумна звістка – на 84-му році життя відійшов у вічність видатний земляк Борис Степанович Харитонов – актор естради, театру та кіно, поет, драматург, член Національної спілки журналістів України, заслужений артист України.
Борис Степанович народився 6 вересня 1934 року в смт Ладан Прилуцького району на Чернігівщині. Важке дитинство було перерване Другою світовою війною. Його першим виступом був концерт перед пораненими бійцями. Після закінчення війни залишились удвох з мамою. За сімейними обставинами виїхали до Львова. Тут з 1946 року зростав талант майбутнього митця. Драматичний гурток спочатку в школі, а потім у залізничному технікумі. Хлопчаком розпочав своє самостійне життя токарем. Потім служба в армії, згодом, з 1956 року, в Ансамблі пісні і танцю Прикарпатського військового округу.
З 1957 року Борис Харитонов на професійній сцені – артист розмовного жанру. Того ж року вступає до Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Студентом знімався в кінофільмах «Іванна», «Фортеця на колесах». За сумісництвом працював конферанс’є в оркестрі МВС України. Крім того, студентом брав участь як ведучий престижних концертів, вечорів.
По закінченню в 1961 році інституту отримав диплом: «Артист драми і кіно». Працював у Київській філармонії – читець, ведучий, актором ТЮГу, у військовому ансамблі Групи військ у Німеччині, Київському мюзик – холі, «Укрконцерті», Театрі естради, Київському театрі «Золоті ворота».
Борис Степанович з концертами об’їздив півсвіту, працював з популярними колективами та виконавцями: ВІА «Кобза», Петро Топчій, Олександр Таранець. З ними побував в усіх куточках колишнього Союзу, а також в Угорщині, Болгарії.
Найвищими атестаційними комісіями у Києві та Львові йому присуджено найвищі категорії – «Артист розмовного жанру» та «Майстер художнього слова».
Борис Степанович людина творчо обдарована різносторонньо – автор сценаріїв, пісень, режисер концертних програм та «капусників», вистав. Він автор текстів пісень у виконанні народних артистів України Олега Марцинківського та Леоніда Сандуленка, заслуженого артиста України Юрія Рожкова.
Одним з найсерйозніших захоплень Бориса Степановича була журналістика. Був кореспондентом багатьох військових видань. Його перу належать книги «Останній діалог», «Усе відверто».
Він працював у ролі телеведучого «Дідуся Харитона» на Українському телебаченні. Знімався у фільмах: «Іванна», «Фортеця на колесах», «Лушка», «Ключі від неба», «За двома зайцями», «День народження Буржуя», «Чорна рада», «Нескорений», «Золота лихоманка», «Роксолана−3», «Повернення Мухтара-3», «Повернення Мухтара-4», «Поїзд милосердя», «Душка», «Спостерігач», «Анна Герман. Таємниця білого янгола», «Бомба для нарколога».
Ціле покоління дівчаток і хлоп’яток мов зачаровані слухали з голубого екрану мудрі казочки діда Харитона у незмінному солом’яному брилі. Тож за життя-буття Бориса Степановича всі по праву величали його народним артистом і філософом. Однак, за життя, його «талант, помножений працею» був скромно відзначений медалями та подяками, у 1998 році званням «Заслужений артист України».
Борис Харитонов був активним в житті земляцтва – його бачили і на загально -земляцьких заходах, і на заходах Прилуцького відділення, чимало з яких проходило за ініціативи Бориса Степановича.
До 80-річного ювілею, З вересня 2014 року, в Ладанській гімназії було офіційно відкрито Музей-світлицю Бориса Харитонова. У Світлиці зібрано багато експонатів (бібліотека Бориса Харитонова, частина картинної колекції актора, одяг ведучого вечірньої казки «Дідуся Харитона», посвідчення, медалі, нагороди, фото – та відеоматеріали). За роки з часу відкриття Світлиця значно поповнилася експонатами та книжками. І саме до Ладанської лікарні Борис Степанович передавав ліки і обладнання за чималенькі гроші, які завдячуючи своєму авторитетові, вдавалося збирати за допомогою благодійного фонду.
Іменем Бориса Харитонова названа одна з вулиць у Ладані.
Знали ми Бориса Степановича за життя, будемо пам’ятати вічно!
Світла пам’ять і вічний спокій!
Хай буде Вам пухом рідна українська земля, Борисе Степановичу!
Олексій ОРЄХОВИЧ
Читати також: