Область починає готуватися до ювілею князівства

У 2024 році відзначатимуть 1000-ліття Чернігівського князівства. Звісно, дата доволі умовна, просто саме 1024 року Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, зайняв чернігівський престол і, перемігши брата в битві під Лиственом, поклав початок найбільш гучному існуванню князівства.

Карта Чернігівського князівства

Князь Мстислав Хоробрий у зображенні Радзвилівського літопису

Церква святих князя Михаїла і боярина Федора

Його кордони сягали Москви, не доходячи до неї якихось 60 кілометрів, але включаючи Муромо-Рязанську землю, та до нинішньої Кубані (Тмутороканська земля). Брянськ, Козельськ, Курськ, Стародуб також входили до Чернігівського князівства. Власне, і Москва потрапила в літописи саме завдяки Чернігову – через запрошення боярином Кучки чернігівського князя прибути на святкування в Москву.

На зібранні Чернігівського земляцтва в Києві про початок підготовки до ювілею Чернігівського князівства оголосив голова обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко. «Чернігівська земля має величну історію і найбільшу в Україні кількість пам’яток домонгольської доби, сказав він. – Усе це – потужний туристичний магніт, який має бути використаний сповна».

До речі, щодо однієї з таких пам’яток тривають цікаві дискусії між столичними та чернігівськими знавцями історії: чи Спаський собор Чернігова є найдавнішим зі збережених храмів русі, чи Софійський собор у Києві? Попри очевидну схильність більшості вважати старішим саме Софію, все не так однозначно. Адже за часом закладення давнішим є Спаський собор Чернігова – його заклав той-таки Мстислав Хоробрий, але потім, коли храм був на висоту вершника, князь «розболешеся і умри» (слова з літопису), будівництво без мецената загальмувалося. А його брат Ярослав у Києві заклав та збудував Софійський собор.

З ХІІ-ХШ століттями пов’язані і Борисоглібський собор, П’ятницька та Іллінська церкви, Успенський собор Єлецького монастиря та знамениті і унікальні Антонієві печери. Нині в Чернігові розгорнулась дискусія щодо паркових скульптур, що їх планує міська влада встановити на вході на Вал – історичний центр древнього Чернігова. І якщо до постатей князя Мстислава, Нестора-літописця та макета Чернігівської фортеці заперечень немає, то щодо розміщення тут фігур князя Михаїла та боярина його Федора дискусії тривають. Міська архітектурно-містобудівна рада погодила їх встановлення на вході на Вал, а значна частина громадськості вважає доречним вшанувати їх біля церкви, що посвячена саме святим князю Михаїлу і боярину Федору.

«Така церква в Україні єдина, – каже представник ініціативної групи, яка збирає кошти на пам’ятник князю Михаїлу і боярину Федору Віктор Молочко, – і логічно саме біля неї встановити їм пам’ятник. Це буде на березі Стрижня, навпроти будинку реєстрації шлюбів, щоб виховувати молоді подружжя на прикладі вірності цих святих своїй вітчизні і своїй вірі».

Проти захаращення Валу виступає і представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко: «На Валу дуже багато пам’яток, і туристу треба дати об’єкти в інших місцях міста». До речі, на Валу досі є пам’ятний знак райкому комуністичної партії та могила борців з Українською Народною Республікою, що суперечить закону про декомунізацію.

…Власне, ювілей Чернігівського князівства може стати і потужним стимулом для вивчення українцями своєї історії.

Василь ЧЕПУРНИЙ, “Голос України”

Читати також:

«Повернення до власного цивілізаційного шляху»

«Київської Русі не існувало. Забудьте цю формулу – Главком»

 

Опубліковано у На Чернігівщині, Ювілеї | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

5 коментарів до Область починає готуватися до ювілею князівства

  1. Володимир Лузан коментує:

    Немає чому радіти і святкувати. Радіти треба успіхам і досягненнам. Звичайно, за рахунок бюджету буде виготовлено цяцьок-медальок, значків, похвальних грамот і випито надурняк багато горілки з хорошою закускою.
    Виділення окремих князівств підірвало Київську Русь. Наслідки ви знаєте з історії. А сучасна незгуртованість – це з тих часів. Треба єднатися, українці! І вчитися на (тим більше) своїх помилках.

  2. Анатолій Пінчук коментує:

    Так, пане Володимире! Мабуть, це чи не перший випадок, коли «сіверяни» зрадили Київську Русь…
    А далі пряма паралель подій 1024 року з подіями 2014 року в Україні. То що, сепаратизм святкуватимемо?
    Та в нас є ще час для вивчення своєї історії, щоб зробити правильні висновки з подій тих часів.
    А про бюджет я краще промовчу…

  3. Василь Чепурний коментує:

    Коментататорам.
    Шановні, не міряйте тисячолітні події сьогоднішньою міркою, бо: 1) не було ніякої київської Русі, тим паче – заліської, московської чи суздальської. Була Русь і все інше – Нерусь. Так ось Сіверщина – також Русь, як і Древлянщина, і Переяславщина і т.д.; 2) ніхто нічого не розколював і не виділявся – князівства існували з початків державності, а київський князь просто був великим; 3) Чернігівське князівство включало частину Криму (Керч – Корчов), Кубань (Тьмутаракань) і частину нинішньої Московщини – Рязань, Козельськ, Калугу і до Москви доходило. Чого ж не нагадати собі і людям, що ми колонізували ті дикі місця? Щоправда, не до кінця, як нині бачимо…

  4. Володимир Лузан коментує:

    Цитую автора на початку публікації: “…саме 1024 року Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, зайняв чернігівський престол і, перемігши брата в битві під Лиственом, поклав початок найбільш гучному існуванню князівства.”. Перемігши брата в битві… – то це як? У відповіді автора коментаторам: “… 2) ніхто нічого не розколював і не виділявся”. Я щось не розумію, під Лиственом чим вони займалися?

  5. Анатолій Пінчук коментує:

    Але найцікавіше на початку відгуку АВТОРА: «1) не було ніякої київської (з маленької літери! – А. П.) Русі, тим паче – заліської, московської чи суздальської. Була Русь і все інше – Нерусь.»Та Москви тоді взагалі не існувало!
    Цікава точка зору… Ось так, одним махом перекреслити всю Історію України заради свого містечкового світогляду?
    Чи то автор просто Петра Толочко (академіка – археолога) перечитався? Він пише в своїх книгах те саме, слово в слово! То пропоную ще його і послухати (ВІДЕО тут): http://vybor.ua/article/Persons_and_personalities/akademik-petr-tolochko-ne-ishchite-gospoda-chistoty-v-krovi-ishchite-ee-v-razume-i-sovesti.html
    Якщо цього мало, в YouTube безліч фрагментів інтерв’ю Петра Толочко на телеканалі «РОССІЯ24

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.