Отримали заряд дієвості

Відбулися чергові, але далеко не рядові збори Бахмацького відділення нашого земляцтва. Особливу значимість і насиченість їм надала участь у них аж двох голів – Чернігівської обласної ради Миколи Звєрєва та Ради Чернігівського земляцтва Віктора Ткаченка, а також першого заступника голови Ради, виконавчого директора Товариства Тетяни Літошко.

Утім присутність таких поважних осіб зовсім не заставила зніяковіти голову відділення, генерал-лейтенанта запасу Збройних сил України Анатолія Собору.

У своїй доповіді він не вихвалявся тим, що зробило відділенням протягом 2014 року, а, навпаки, як розпочав словосполученням «на превеликий жаль» так і завершив ним.

Перша «жаль» стосувалася незначної кількості присутніх – близько 20  чоловік. Хоча заздалегідь запрошувалися понад 50. І більшість з них обіцяла прибути. Тож Анатолій Іванович, як військова людина, не може зрозуміти таке розходження між словом і ділом, таке ставлення до земляцького руху взагалі.

Друга «жаль» стосувалася реалізації плану роботи року, що спливає. Невиконання його, звичайно, значною мірою було пов’язане із суспільними подіями. На початку року вирував Майдан, відгомін якого чувся у всіх регіонах країни, позначилися клопоти перед виборами Президента і до Верховної Ради України, зміна керівників району тощо. Бо саме з цих та й інших причин не відбулася, зокрема, планована зустріч керівників відділення та Бахмацької  райдержадміністрації, яка б покращила роботу відділення на користь рідного краю, а також могла би принести моральне задоволення його членам.

Критично налаштований Анатолій Собора, що цілком виправдано, навіть у присутності керівництва земляцтва не вихвалявся немало чим зробленим. Так, у районній газеті друкувалися привітання бахмачан – членів відділення з Новим роком, усіма наступними весняними святами. Надавалася допомога шкільним бібліотекам району в поповненні їхнього книжкового фонду, медичним закладам у придбанні ліків і медпрепаратів, фінансова підтримка багатодітним сім’ям, інвалідам, окремим пенсіонерам. Члени відділення сприяли у вступі  кількох випускників шкіл до вищих навчальних закладів, у працевлаштуванні в Києві, поселенню у гуртожитки тощо. Тут найбільший доробок в Олександра Пухкала. За сприяння відділення група дітей з малозабезпечених сімей, неповних сімей і дітей, позбавлених батьківського піклування відвідала Національний музей народної архітектури та побуту України. До роботи у земляцтві торік залучено 10 молодих людей.

Особливим і пам’ятним торік був науково-просвітницький захід у Батурині «Божа Покрова – ворога зборола», приурочений до дня українського козацтва, який провела дирекція Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», про що на сайті та в газеті «Отчий поріг» вже розповідалося. Слід лише додати до повідомленого, що відділення залучило 15 тисяч спонсорських гривень і передало їх заповіднику для завершення створення та встановлення на його території бюста Тараса Шевченка.

Активісти відділення відвідували заповідник і в попередні роки. Але цьогорічна поїздка була особлива – вона проходила у час відвертої військової агресії Росії проти східних регіонів України. І тому ще болючіше члени відділення сприймали події, які відбулися тут у 1708 році, коли російські війська знищили усі  споруди колишньої гетьманської столиці, жорстоко вбили близько 14 тисяч її захисників, старих і малих мешканців міста.

Посаджені на території заповідника бахмачанами кущі калини – символа України свідчитимуть про подальше розширення і зміцнення дружніх стосунків відділення із заповідником.

Ізюминкою зборів безперечно був виступ на них Миколи Звєрєва. У когось із читачів може виникнути цілком слушне запитання: а чому він взяв участь у  цьому зібранні відділення? Відповідь проста – Микола Вікторович уродженець Бахмацького району. До обрання головою облради був рядовим і досить активним членом нашого відділення та й земляцтва взагалі. Але, ставши керівником області, він, як мовиться, не задер носа, приїхав на наші збори. За що учасники зборів дякували йому. Розповівши про перші, досить непрості, кроки на цій посаді, високий гість окреслив основні напрями широкомасштабної програми облради і власні наміри відновлення рідного району і області в цілому, закликав членів відділення до активної участі в їх реалізації. Бо ж хіба може нормально жити, скажімо, райцентр, коли в ньому не стало молокозаводу, хлібопекарні. Перший конкретний і вагомий крок Микола Звєрєва – збереження від повного знищення залізничного депо, завантаження його працівників роботою.

Микола Вікторович закликав членів відділення розробити, хай невеликі власні проекти та реалізувати їх у своїх населених пунктах. Думаю, що найважливіші заходи програми обласної ради відновлення Чернігівщини, особисті намірами її  голови мають знати всі члени нашого земляцтва. Це може бути його виступ на нашій щорічній земляцькій конференцїї, спеціальна публікація в «Отчому порозі» тощо.

Віктор Ткаченко дав загальну оцінку діяльності відділення, вказав на певні недоліки, особливо наголосив на необхідності залучення молоді до співпраці із земляцтвом і запропонував визнати роботу відділення задовільною,

А керівник відділення Анатолій Собора не заспокоївся до кінця зборів. Палко закликав присутніх до пошуку причин невиконання запланованого, шляхів вдосконалення роботи в подальшому, підвищення активності та відповідальності кожного свого «штика». Учасники зібрання своїм одностайним голосуванням підтримали Анатолія Івановича. З урахуванням пропозицій і побажань, висловлених Віктором Ткаченком і Миколою Звєрєвим, АТО на Донбасі вирішили доопрацювати запропонований план роботи на 2015 рік. Серед основних у ньому будуть заходи із залучення молоді до роботи в земляцтві, спонсорів для забезпечення проведення заходів, передплата газети «Отчий поріг» тощо.

Яків ГАЛЬЧЕНКО

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

1 коментар до Отримали заряд дієвості

  1. На запрошенням Анатолія Собори я була присутня на зборах Бахмацького відділення і хочу сказати, що завдяки цій людині, може й не так як хотілося б, але робота ведеться. Одне тільки – зібрати своїх земляків, вирвавши їх із запланованого ними життя – робота, дім, родина… Це велика організаційна робота. Підтримую та захоплююсь ентузіазмом Анатолія Івановича. Бажаю йому терпіння та впертості в місії організатора щодо згуртування своїх земляків і зацікавленності їх до життя громадської організації, а також всім землякам здоров’я, добробуту й миру!

Залишити відповідь до Валентина Терещенко Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.