Пам’ятаймо!

Лоскот Євген Олександрович

Народився 22 червня 1983 року у смт Десна Козелецького району.

У 2000 році закінчив Деснянську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

2006 року закінчив Одеський інститут сухопутних військ, розпочав службу на посаді командира взводу. 2011-го звільнився з лав Збройних Сил України в званні капітана.

Брав активну участь у громадсько-політичному житті, від 2010 року був членом Козелецької районної організації ВО «Свобода». Активний учасник Революції Гідності, перебував у лавах Автомайдану, зазнав поранення у протистоянні на вулиці Грушевського, брав участь у захисті Майдану 18-20 лютого 2014 року.

Добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 21 березня 2014-го, призначений на посаду заступника командира роти з озброєння розвідувальної роти 1-ї окремої танкової бригади.

 Брав участь у боях поблизу населених пунктів Жовте, Лутугине, Раївка, Сабівка, за стратегічні блокпости. За оборону Луганського аеропорту достроково отримав звання майора, проте так і не встиг змінити погони.

У вересні по важких боях залишився під Луганськом прикривати відхід основної тактичної групи, приєднався до бійців 22-го батальйону тероборони «Харків». Бійці залишилися без офіцерів, тож Євген Лоскот вирішив очолити обезголовлений підрозділ, про що доповів своєму командуванню.

5 вересня на позиції «Щогла» залишалося 17 бійців 1-ї танкової бригади, близько 30 бійців 3-го батальйону територіальної оборони, і троє з 22-го батальйону. З техніки залишилась лише одна БМП і дві вантажівки — 3 БМП вийшли звідти раніше з командиром 1-ї ОТБр Грицьковим. Бійці чули танкові двигуни противника, що зайшов до Олександрівська, що неподалік. А приблизно о 19:00 виявили, що в тил до них у кількох сотнях метрів, на межі сільгоспугідь і найближчого терикону, зайшла й зупинилася табором група цивільних позашляховиків. Огляд виявив, що це був загін проросійських сил. Євген Лоскот сів у БМП, взяв на борт двох вояків. Він вирішив атакувати противника, використавши ефект неочікуваності. Бійці використали кулемет і автомати, чавили й таранили «Лексуси» і «БМВ». Коли російські бойовики прийшли до тями, старенька БМП вже залишала розташування. На башті БМП спалахнув вибух ПТРК , в бронемашину влучила граната РПГ. Вона ще трохи проїхала та зупинилася, почала горіти. Екіпаж її покинув і невдовзі у БМП вибухнув боєкомплект. Бійці розділилися — один з воїнів зміг повернутися до своїх, другий потрапив у полон. Євген Лоскот встиг відійти з поля бою, зв’язатися з «айдарівцями» і домовитися про допомогу у переправленні на другий берег Сіверського Донця. Добровольці попросили ще скоригувати артилерійський вогонь, на що офіцер погодився. Артилерія щільним вогнем накрила вороже угруповання.

Проте Євгена Лоскота видали місцеві мешканці, поранений капітан потрапив в оточення та прийняв свій останній бій на закинутій фермі поблизу села Весела Гора Слов’яносербського району. Коли закінчились набої, підірвав себе гранатою.

Після цього російські бойовики добили українського офіцера пострілом у голову. Російсько-терористичні формування на добу пригальмували просування вглиб української території до міста Щастя. За цей час змогли вийти з оточення півсотні українських вояків, підтягнулися до Щастя та закріпилися добровольці з батальйону «Айдар» і бійці 92-ї механізованої бригади полковника Віктора Ніколюка.

Рештки Героя були виявлені пошуковцями Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») 22 червня 2015 року на місці його загибелі та ідентифіковані за результатами ДНК-експертизи.

Похований 9 вересня 2015 року у смт Десна.

Указом Президента України № 235 від 23.08.2017 року «за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Посмертно нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту».

У жовтні 2016 року на честь Євгена Лоскота та загиблих земляків у смт Козелець встановлений меморіальний знак.

У 2017 році на честь Євгена Лоскота та загиблих воїнів 1-ї танкової Сіверської бригади в смт Гончарівське встановлений меморіальний знак.

Одна з вулиць Козельця названа іменем Євгена Лоскота.

Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського

Читайте також:

Лоскот Євген Олександрович — Вікіпедія

Лоскот Євген Олександрович – Книга пам’яті загиблих

Опубліковано у Вшанування пам'яті, Герої не вмирають | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.