Патріотичне виховання учнів – вимога часу!

З 1 січня до 31 травня 2016 року проходив Всеукраїнський конкурс «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» ініційований редакцією часописів «Позашкільний час», «Шкільна бібліотека», «Журналіст України», «Розкажіть онуку» та підтриманий державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти», Державним комітетом телебачення і радіомовлення України, Національною спілкою журналістів України, Інститутом національної пам’яті України.

Він проводився на виконання Указу Президента України від 13 жовтня 2015 року № 580/2015 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки» в рамках заходів на реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН України від 16 червня 2015 року № 641) з метою вивчення, узагальнення та поширення патріотичного виховання учнів у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів України, відновлення та вшанування національної пам’яті.

Основними завданнями конкурсу було: набуття молодими громадянами соціального досвіду, готовності до виконання громадянських і конституційних обов’язків, успадкування духовних надбань українського народу, формування особистісних рис громадянина Української держави; формування мовної культури, оволодіння та вживання української мови як духовного коду нації; сприяння набуттю молоддю соціального досвіду, успадкування духовних і культурних надбань українського народу; утвердження в свідомості громадян об’єктивної оцінки ролі українського війська в українській історії, спадкоємності розвитку Збройних Сил у відстоюванні ідеалів свободи та державності України і її громадян від княжої доби, Гетьманського козацького війська, військ Української Народної Республіки, Січових стрільців, Української повстанської армії до часів незалежності; формування психологічної та фізичної готовності молоді до виконання громадянського та конституційного обов’язку щодо виконання національних інтересів і незалежності держави, підвищення престижу та розвиток мотивації молоді до державної і військової служби; відродження та розвиток українського козацтва як важливої громадської сили військово-патріотичного виховання молоді; створення банку кращих розробок уроків, позакласних і позашкільних заходів, соціальних проектів з формування духовних цінностей українського патріота: почуття патріотизму, національної свідомості, любові до українського народу, його історії, Української держави, рідної землі, родини, гордості за минуле та сучасне на прикладах героїчної історії українського народу та кращих зразків культурної спадщини; консолідація діяльності органів державного управління та місцевого самоврядування, навчальних закладів, громадських організацій щодо виховання патріота України.

І ось 19 серпня на таке велике релігійне свято – Перетворення Господнє чи Другий Спас (яблучний), у переддень 25-ої річниці незалежності України та початку нового навчального року в Києві у великій залі будинку Національної спілки журналістів України, що на Хрещатику, 27-А, де на той час діяли дві тематичні виставки: світлин журналістів на передовій «Від Майдану до Донбасу», зокрема, Сергія Ніколаєва (кореспондента періодичного видання «Сєгодня», який загинув в зоні проведення АТО) та унікальна виставка «Газетна незалежність» – 25 знакових газет із історії незалежності України, відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу.

DSCN2492_660x539

DSCN2495_660x430

DSCN2497_660x790

DSCN2498_660x863

DSCN2508_660x817

Як стало відомо, робіт на конкурс з усіх регіонів України надійшло близько 500, а компетентне журі оцінило з них 23 з декількох номінацій: «Творчий колектив учителів і вихователів», «Вчитель-предметник», «Класний керівник», «Заступник директора з виховної роботи», «Педагогічний працівник позашкільного навчального закладу», «Шкільний бібліотекар», «Вчитель початкових класів». А тому Диплом переможця Всеукраїнського конкурсу «Героїчна Україна: від минулого до сьогодення» повезли на свою малу батьківщину представники Запорізької, Київської, Волинської, Харківської, Дніпропетровської, Житомирської, Сумської, Чернівецької, Полтавської, Львівської, Кіровоградської, Одеської, Закарпатської, Черкаської, навіть Донецької, і, звичайно ж, Чернігівської (єдиний представник – з Сосницького району) областей.

У номінації «Вчитель-предметник» за роботу «Материнка – материні сльози» (віртуальний літературно-музичний екскурс у світ «Слова…» з патріотичним звучанням) перемогу здобула учитель української мови та літератури Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Валентина Миколаївна Мовчан – активістка Сосницького відділення земляцтва.

DSCN2518_660x733

DSCN2503_660x561

DSCN2523_660x889

Як відомо, учні та вчителі цього навчального закладу багато подорожують. А зібраний членами краєзнавчого гуртка та його керівником Валентиною Мовчан великий краєзнавчий матеріал часто стає за основу того чи іншого виховного заходу. Так, наприклад, після відвідин Новгород-Сіверского історико-культурного заповідника Чернігівської області та Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль Сумської області й був написаний цей авторський призовий сценарій свята, присвячений 830-річчю досить відомої пам’ятки давньоруської літератури «Слова о полку Ігоревім», яке було проведене в рамках Тижня української писемності та мови під назвою:

«Вирядім ми слово до походу

Не в степи куманські безконечні,

А в таємні глибини сердечні,

Де кують будущину народу»

(Іван Франко, «На старі теми»)

та епіграфом з вірша Олекси Ющенка «Яблуня-сад» (що в селі Андріївка Кролевецького району Сумської області):

«Нам би всім за приклад взяти

Вміння дерева таке,

Слово щоб не лиш крилате,

А було й земне, просте,

Як та гілочка мала,

Щоб ріднилося із нею

Й захищало всіх від зла…»

Останнім часом все частіше серед істориків та дослідників «Слова…» висловлюється думка про те, що дружина Ігоря плакала біля села Путивська, що за 5 км від Новгород-Сіверського, а не в містечку Путивлі, до якого майже 100 км. А, за припущенням Валентини Мовчан, материнка – це квіти, які виросли на місці, де впали сльози Ярославни, бо саме біля села Путивська вона вперше і побачила цю лікарську рослину. А ще на таку думку її наштовхнув вірш під однойменною назвою «Материнка» сумського, а разом з тим і чернігівського поета Олекси Ющенка:

За чорним узліссям лани,

Ген-ген височіють могили.

Кого заховали вони?

В мовчанні важкім заніміли.

Найвища козацька там,

І час пролітає над нею.

Але не забути літам

Отих, що вже стали землею…

Дивлюся – он цвіт зацвів,

Побіг він могилою, нивою…

Горе важке матерів

Росте материнкою сивою.

Не гаснуть минулі жалі,

Найближчим здається далеке.

Стоять при маленькій Сулі,

Як знаки питальні, лелеки.

Важких не забути годин.

Ос літ сорокових герої

Заснули, не спить лиш один –

Він завжди стоїть при зброї.

І тут материнка зросла…

Вічним жалем материнка,

Де сльози гіркі пролила

Мати,

Дочка,

Сива жінка.

(Олекса Ющенко, збірка «По канві життя»)

Сама ж Ярославна, на думку авторки, це наша ненька Україна та збірний образ багатостраждальної долі української жінки.

З умовами конкурсу Валентина Мовчан познайомилася на сторінках часопису «Шкільна бібліотека», який вона передплачує вже тривалий час і який став ніби настільною книгою для неї, бо вона, вже біля 11 років працює ще й бібліотекарем Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Тому доречним буде наголосити, що в жовтні 2015-2016 навчального року проходив другий Всеукраїнський конкурс шкільних бібліотек «Виховуємо громадянина – патріота України», в якому Валентина Миколаївна взяла теж активну участь.

А так як вона ще й класний керівник 7-го класу, то відповідно у конкурсі класних керівників з патріотичного виховання на районному етапі зайняла І місце, і стала лауреатом обласного етапу.

Її робота на заочний огляд-конурс «Методична панорама» з номінації «Інноваційні форми та методи роботи з старшокласниками» виборола ІІ місце у районному етапі.

Крім Диплому у конкурсі «Героїчна Україна…» кожного переможця, Валентину Миколаївну було нагороджено підбіркою науково-популярної літератури від Національної спілки журналістів України та Українського інституту національної пам’яті: Андрій Хорошевский «Загадки історії»; Данило Яневський «Проект «Україна»: Жертва УПА, місія Романа Шухевича»; Ігор Коляда, Євген Биба «Отаман Іван Сірко»; Денис Журавлов «Іван Мазепа»; Руслан Частій «Степан Бандера»; Юрій Сорока «Безгетьмання та останній гетьман України»; Олександр Кучерук «Карпатська Україна»; «Щоб не забули. Пам’ять про тоталітаризм в Європі»; «Україна у Другій світовій війні»; «Голодомор 1932-1933. Комуністичний геноцид в Україні»; «Усна історія російсько-української війни (2014-2015)»; «Збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх закладах»; комплект матеріалів із 24 постерів про історію українських воїнів від Київської Русі до сьогодення.

Присутніх вітали: голова  журі – Світлана Кириленко та члени оргкомітету: в. о. директора ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» – Юрій Завалевский; Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України – Олег Наливайко; директор Українського інституту національної пам’яті – Володимир В’ятрович; Перший секретар Національної спілки журналістів України – Сергій Томіленко; головний редактор часопису «Позакласний час» – Галина Давидова.

І, як результат такої кропіткої роботи, протягом 2016 року на сторінках часописів будуть розміщені творчі доробки учасників конкурсу та за рахунок організаторів буде видана збірка, яка розповсюджуватиметься серед загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах України.

Автор програми «Національно-патріотичного виховання підростаючого покоління» Іван Бех відмітив, що «нині педагог уходить у велике експериментальне дійство у наш, хоч і складний час, але в той же час цікавий. Основний принцип – це принцип «Духовного Христа». Ми опускаємо дитину в надра національного виховання. Сучасна дитина прагне самостійності і творчості. Ми повинні культивувати ці цінності, тоді діти стануть нашими».

На завершення такої незвичної та цікавої зустрічі Світлана Кирилюк, через душу і руки якої пройшли всі роботи, сказала: «Якщо вчитель не патріотично настроєний, він не зможе виховати патріотичну дитину». Вона побажала всім: «Радійте життю. Кожна хвилина щастя, подарована іншим, повернеться вам щасливими роками життя. Через вчинок вчителя, батька багато можна зробити». Потім Світлана Володимирівна запросила взяти активну участь у інших конкурсах, не менш цікавих і важливих, які згодом буде оголошено на шпальтах часописів «Позакласний час», «Шкільна бібліотека», «Журналіст України» та «Розкажіть онуку».

Зробивши на згадку фото, випивши кави з печивом та побажавши один одному щасливої дороги, учасники заходу покинули залу з надією на нову зустріч. А поки був ще час, пішли мандрувати столицею України, бо багато хто вперше завітав до Києва.

DSCN2517_660x363

Галина БУРА, методист відділу освіти Сосницької райдержадміністраціїстрації

Опубліковано у У відділенях | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.