Перехід церковних громад Чернігівщини до Української православної церкви (ПЦУ)

Станом на 3 лютого 2019 вже понад 200 парафій змінили церковну юрисдикцію з УПЦ (МП) на ПЦУ. Чотири із них — парафії з Чернігівщини:

  1. с. Оленівка, Борзнянський район, Церква Вознесіння Господнього , 15 січня,
  2. с. Ковпита, Чернігівського району,  Церква Святої Покрови, 26 січня,
  3. смт. Десна, Козелецький район, Церква Архангела Гавриїла, 27 січня,
  4. с. Воловиця, Борзнянський район, Церква Святого Михайла, 28 січня.

Всього, станом на 1 січня 2019 у Чернігівській області в УПЦ (МП) числилося 573 парафії.

Як пише Вікіпедія, село Оленівка найбільше відома завдяки хутору Мотронівка, розташованому поруч із селом. Хутір був заснований батьком української письменниці Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш, яка більше відома як Ганна Барвінок, Михайлом Білозерським серед старого гаю. Це була предківщина його дружини Мотрони Василівни — тому і хутір, на честь її, було названо Мотронівкою. Інші назви — Кулішівка, Ганнина Пустинь. Коли згорів перший український рукописний переклад Біблії, Пантелеймон Куліш на честь дружини перейменував Мотронівку на Ганнину пустинь, а та в свою чергу назвала хутір Кулішівкою по смерті Куліша.

22 січня 1847 року Оленівку та хутір Мотронівку відвідав Тарас Шевченко, який був боярином на весіллі Пантелеймона Куліша і Ганни Барвінок.

Самі Куліш із дружиною остаточно оселилися в Мотронівці лише в 1883 році. Тут видатний письменник і філософ писав «Чорну Раду», тут він перекладав Шекспіра, Гете, Байрона, завершив працю «Отпадение Малоросии от Польши». Тут видатний українець і українка знайшли останній спокій.

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Перехід церковних громад Чернігівщини до Української православної церкви (ПЦУ)

  1. Сергій Ковтун коментує:

    Перехід церков УПЦ МП до УПЦ – це процес незворотній і вкрай важливий для зміцнення України як держави. Переконаний, з часом він буде тільки пришвидчуватись. Очікувано, що на заході України переходить більше церков, ніж на сході. Ідентифікація українців як українців на заході проявляється виразніше, ніж, наприклад, на нашій Черніговщині. Однак цей, так би мовити, розрив з кожним роком, особливо після 2014 року, нівелірується. Так склалося історично. Сумна статистика свідчить, що по кількості загиблих по відношенню до кількості населення області Чернігивщина в числі перших. Патріотів на наших землях вистачає і козацькі гени нікуди не поділись.

Залишити відповідь до Сергій Ковтун Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.