Поезія – це стан душі

Всесвітній день поезії свято, яке відзначається щороку 21 березня. Встановлено 1999 року ухвалою 30-ої сесії ЮНЕСКО. Вперше відзначено 21 березня 2000 року. 

Всесвітній день поезії відзначається і в Україні. У відривному «Українському народному календарі» він уперше з’явився 2004 року.

Це свято дає можливість ширше заявити про себе юним талантам, творчим особистостям, які відроджують споконвічну традицію звучання живого слова.

Поезія – це не тільки вірші, як дехто помилково вважає, це спосіб світосприйняття. Коли людина небайдужа, коли вона знімає капелюха, щоб привітатися на чужині зі знайомими квітами, як це зробив наш великий земляк Михайло Коцюбинський, вона вже поет. Коли просто бажає поділитися якоюсь радістю або замріяно дивиться на зорі – це теж поет. Ти – поет, коли просто вивчаєш та читаєш чиїсь вірші, які тобі сподобались.

Моєї пісні яблуневий цвіт

Такий легкий, мов ластівки політ.

Сади цвітуть – і навкруги весна,

А пісня проситься на світ сама!»

Це мелодія натхненного серця поетеси Надії Кольцової з села Требухів Броварського району, яка народилась в селі Антонівка на Варвинщині. Ці слова зірвались з її вуст перед школяриками, до яких вона прийшла  на свято поезії, щоб донести до маленьких дитячих сердець красу та велич українського віршованого слова,почитати рядки творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, поета-земляка Миколи Сома та власні вірші. А ще – послухати поезії у виконанні самих дітей.

У цей день заступник голови Варвинського відділення Чернігівського земляцтва, поетеса, бібліотекар Требухівської сільської бібліотеки Надія Кольцова прочитала для школярів початкових класів «Садок вишневий коло хати», «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий» великого Кобзаря, власного вірша «Тобі, Тарасе, поклонилась» та інші. І, звичайно, поезії  про своє босоноге дитинство на рідній Чернігівщині.

Варвинський край – батьківщина моя,

Вкотре в любові освідчуюсь я.

В пам’яті досі нічого не стерте –

Через літа повертається вперто.

Рідній Антонівці, доки жива,

Вдячність, пошана й найкращі слова…

Майстерно вплела в сценарій свята при виготовленні дітьми українського вінка поезію Павла Григоровича Тичини «А я у гай ходила» вчителька Світлана Леонідівна Харченко та провела кілька конкурсів.

Подарувала школярам книги власних віршів для дітей «А дитинство пахне літом» поетеса Надія Кольцова. Свято вдалося.

Оксана КОРНІЙКО

Опубліковано у Присвяти | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.