В аграрному секторі України проходять глибокі реформи, в ході яких страждають дрібні та середні сільськогосподарські підприємства. Головним недоліком є недостатній доступ до засобів виробництва та неефективна організація збуту продукції. Оскільки державна підтримка була, є і в найближчі роки буде обмежена, цим підприємствам доводиться шукати шляхи самоорганізації та самодопомоги, щоб вижити в умовах гострої конкуренції з великими агропромисловими холдингами. Адже не є секретом те, що для дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств принцип придбання ресурсів за високими цінами, а реалізація виробленої продукції – за низькими – залишається незмінним впродовж багатьох років. І все навпаки відбувається для агропромислових холдингів.
Одним із раціональних шляхів підвищення ефективності дрібних і середніх виробництв – є сільськогосподарська кооперація. Однак, незважаючи на наявну законодавчу базу, на сьогоднішній день кооперація в сільському господарстві України розвинена не достатньо. Негативні стереотипи, що залишилися після «колгоспно-радгоспної системи господарювання» та «радянської споживчої кооперації», все ще спотворюють поняття «кооперації» в розумінні українських громадян.
Саме для ознайомлення з позитивним німецьким досвідом в галузі кооперації та створення товариських об’єднань, проектом «Німецько-український діалог», за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України, а також за підтримки Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України в рамках 10-ї міжнародної агропромислової виставки «ІнтерАгро-2014» 30 жовтня 2014 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Кооперація-шлях до підвищення ефективності: німецький досвід для України».
У роботі конференції взяли участь представники столичного Чернігівського земляцтва Олексій Орєхович і Леонід Шморгун.
Багато цікавого та корисного було почуто про німецький досвід, наприклад:
– розмір державної дотації – 340 євро на гектар площі;
– законодавство регулює тільки правові аспекти, а не організаційні чи технологічні;
– половина кредитів видається через кооперативні банки;
– певні види кооперативів звільняються від сплати податків;
– кооперативи не створюються за вказівкою «з верху», а за ініціативою «з низу»;
– мінімальний розмір німецької ферми 58 га, працюючи на якій її власник отримує задоволення від роботи та життя;
– є ферми, на яких основний дохід отримується від біогазових установок і сонячних батарей.
Всі учасники конференції були єдині в тому, що:
– в Україні відсутня кооперативна культура, а аграрна наука і освіта не відповідають дійсності;
– низький рівень просвітницької культури при нездатності сільського населення до самоорганізації. Одночасно з цим у сільській місцевості ліквідовується дротове радіомовлення, яке колись широко використовувалося для просвітницьких цілей;
– вчені та ті, що працюють в органах державного управління не дуже компетентні в питанні кооперації.
Олексій ОРЄХОВИЧ