Про реформи в агросекторі

В аграрному секторі України проходять глибокі реформи, в ході яких страждають дрібні та середні сільськогосподарські підприємства. Головним недоліком є недостатній доступ до засобів виробництва та неефективна організація збуту продукції. Оскільки державна підтримка була, є і в найближчі роки буде обмежена, цим підприємствам доводиться шукати шляхи самоорганізації та самодопомоги, щоб вижити в умовах гострої конкуренції з великими агропромисловими холдингами. Адже не є секретом те, що для дрібних і середніх сільськогосподарських підприємств принцип придбання ресурсів за високими цінами, а реалізація виробленої продукції – за низькими – залишається незмінним впродовж багатьох років. І все навпаки відбувається для агропромислових холдингів.

Одним із раціональних шляхів підвищення ефективності дрібних і середніх виробництв – є сільськогосподарська кооперація. Однак, незважаючи на наявну законодавчу базу, на сьогоднішній день кооперація в сільському господарстві України розвинена не достатньо. Негативні стереотипи, що залишилися після «колгоспно-радгоспної системи господарювання» та «радянської споживчої кооперації», все ще спотворюють поняття «кооперації» в розумінні українських громадян.

Саме для ознайомлення з позитивним німецьким досвідом в галузі кооперації та створення товариських об’єднань, проектом «Німецько-український діалог», за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України, а також за підтримки Союзу учасників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів і Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України в рамках 10-ї міжнародної агропромислової виставки «ІнтерАгро-2014» 30 жовтня 2014 року відбулася міжнародна науково-практична конференція «Кооперація-шлях до підвищення ефективності: німецький досвід для України».

30102014_01

30102014_02

У роботі конференції взяли участь представники столичного Чернігівського земляцтва Олексій Орєхович і Леонід Шморгун.

30102014_04

Багато цікавого та корисного було почуто про німецький досвід, наприклад:

– розмір державної дотації – 340 євро на гектар площі;

– законодавство регулює тільки правові аспекти, а не організаційні чи технологічні;

– половина кредитів видається через кооперативні банки;

– певні види кооперативів звільняються від сплати податків;

– кооперативи не створюються за вказівкою «з верху», а за ініціативою «з низу»;

– мінімальний розмір німецької ферми 58 га, працюючи на якій її власник отримує задоволення від роботи та життя;

– є ферми, на яких основний дохід отримується від біогазових установок і сонячних батарей.

Всі учасники конференції були єдині в тому, що:

– в Україні відсутня кооперативна культура, а аграрна наука і освіта не відповідають дійсності;

– низький рівень просвітницької культури при нездатності сільського населення до самоорганізації. Одночасно з цим у сільській місцевості ліквідовується дротове радіомовлення, яке колись широко використовувалося для просвітницьких цілей;

– вчені та ті, що працюють в органах державного управління не дуже компетентні в питанні кооперації.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у Співпраця з органами влади | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.