Проблеми земляків Чернігівщини – це й наші проблеми

Щороку київські земляки, вихідці з Чернігово-Сіверського краю, на своїх річних зібраннях називають не одну сотню продіагностованих і пролікованих земляків з малої батьківщини в столичних медичних закладах.
Причини звернень хворих бувають різними, але мета кожного одна – якнайшвидше побороти недуг і продовжити собі віку.

Під час щорічного послання до Верховної Ради Президент України Віктор Федорович Янукович звернув увагу на необхідність якісного поліпшення вітчизняної сфери охорони здоров’я, яке не лише безпосередньо впливатиме на поліпшення умов та якості життя широких верств населення, а й водночас сприятиме зменшенню витрат громадян на отримання неякісних послуг з охорони здоров’я, втрат суспільства від погіршення якості людського капіталу.
На виконання завдань глави держави щодо підвищення рівня медичних послуг в області на фоні реформування медичної галузі триває комплексна робота із запровадженням індивідуального підходу до кожного медичного закладу, враховуючи їх специфіку. З цією метою на Чернігівщині реалізуються регіональний і місцеві плани модернізації мережі закладів охорони здоров’я, якими передбачено реорганізацію первинної ланки медичної допомоги, оптимізацію ліжкового фонду, покращання кадрового забезпечення галузі. Вже розпочалося практичне створення центрів первинної медичної допомоги в районних центрах і містах області. Головна мета цього кроку – зосередити увагу на упередженні хвороб, діагностиці та профілактичній роботі.

Наступним кроком буде створення госпітальних округів, головним завданням яких є – надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги.
З початком створення центрів первинної медичної допомоги на Чернігівщині загострилися суперечки з приводу реформування медичної галузі.
Як людина, що майже три десятиліття займається вирішенням різноманітних проблемних питань середньої та важкої складності, в тому числі і з питань медичної галузі, можу сказати одне – реформування треба робити, а не зволікати та ще й гальмувати. Інше питання – яким чином реформувати?
Не вдаючись у деталі цієї не простої справи, варто зробити наголос на тому, що ті хто причетний до реформування знають наступне:
1. Згідно ст. 49 Конституції України «Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно, існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності».
2. Згідно ст. 19 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» «Держава організує матеріально-технічне забезпечення охорони здоров’я в обсязі, необхідному для надання населенню гарантованого рівня медичної допомоги. Всі заклади охорони здоров’я мають право самостійно вирішувати питання свого матеріально-технічного забезпечення. Держава сприяє виробництву медичної апаратури, інструментарію, обладнання, лабораторних реактивів, ліків, протезних і гігієнічних засобів та інших виробів, необхідних для охорони здоров’я, а також розвитку торгівлі цими виробами.» Ст. 37 цього ж Закону гарантує надання медичної допомоги в невідкладних та екстремальних ситуаціях.
3. Витрати на охорону здоров’я повинні відповідати вимогам Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Мінімальна межа від ВООЗ – для забезпечення життєдіяльності галузі необхідно спрямувати в неї як мінімум 6,5 % від внутрішнього валового продукту (ВВП). Наприклад, в середньому в країнах Євросоюзу витрачається на охорону здоров’я в межах 7 -8 ,5 % від ВВП. У колишньому СРСР було 6 – 6,5%, що цілком відповідало вимогам ВООЗ.
ВООЗ застерігає, що фінансування охорони здоров’я менш як на 5% ВВП веде до її деградації, розвалу. Фахівці ВООЗ також заявляють, що в Україні відбувається безпрецедентне для мирного часу зменшення населення.
4. У Великобританії переважає бюджетне фінансування охорони здоров’я, а в Німеччині – за рахунок соціального страхування. Практично для всіх економічно розвинених країн характерне значне зростання державних витрат.
5. В Україні у разі хвороби людина залишається майже наодинці з нею та зазнає таких витрат, які часто ставлять пацієнта на межу фінансового краху. Передусім це стосується найменш забезпечених верств населення, які часто – густо через це взагалі відмовляються від лікування. Фінансування охорони здоров’я з державного бюджету не може покрити вартість лікування, у той же час кошти залучені через створені різноманітні благодійні фонди використовуються не за призначенням.
Отож медицина не може користуватися перевагами ринкової економіки, відчуває на собі всі складнощі та проблеми ринкових відносин, як говорили стародавні греки, перебуває між Сціллою та Харібдою.
За таких умов створюється тіньовий ринок медичних послуг з низкою соціальних загроз, виникає суперечність між чинною моделлю охорони здоров’я, з одного боку, та Конституцією держави і її Кримінальним кодексом – з другого.
6. В Україні відсутня нормативно – правова база щодо стандартів лікування, а без цього неможливе забезпечення ефективності приватних форм фінансування.
7. Теперішній рівень кваліфікації випускників медичних ВНЗ лікарі – практики вважають низьким.
В поточному році на сторінках кількох Інтернет – ресурсів Чернігівшини розгорнулися суперечки з приводу розміщення центру госпітальних округів: в Новгород – Сіверському чи Семенівці; в Мені чи Корюківці.
Природно, що медики та місцева влада кожного з районів бажають мати такий центр саме в своєму райцентрі. Однак одного бажання замало, а тому в першому випадку перевагу отримає Новгород-Сіверський.
Стосовно другої двійки суперників – до розгляду пропонується третій варіант, який, задовольнить бажання та бачення земляків з Корюківки.
Пропонується центр госпітального округу розмістити в Сосниці, до складу якого включити Коропський, Менський і Сосницький райони.
Дану пропозицію особисто підтримую не тому, що рідне село знаходиться в Сосницькому районі, а враховуючи наявні переваги для розміщення госпітального центру саме в Сосниці:
1. Матеріально-технічна база центральної районної лікарні складається з двох корпусів стаціонарного призначення – чотирьохповерхового площею 6841,7 кв. м. і двохповерхового площею 2547,2 кв. м., а також двохповерхового корпусу поліклінічного відділення площею 1251,7 кв. м.
Окрім цього в закладі в окремих приміщеннях функціонує дитяча поліклініка (в 2009 році проведена реконструкція дитячої консультації), інфекційне відділення, харчоблок за типовим проектом і достатня кількість господарських приміщень, гаражів.
ЦРЛ забезпечена медичним транспортом, в т.ч. реанімобілем з обладнанням для надання екстреної медичної допомоги. Теплозабезпечення у закладі автономне – газовий модуль, водозабезпечення та каналізування – централізовані. Автономне теплозабезпечення значно зменшує видатки на опалення в осінньо – зимовий період.
Чотириповерховий корпус стаціонарного призначення збудовано на початку 90-х років минулого століття за сучасним проектом та оснащено всіма необхідними інженерними мережами, що дозволяє забезпечити стабільну роботу 10 відділень загальною потужністю 250 ліжко-місць.
У ЦРЛ функціонують:
відділення: терапевтичне, хірургічне з операційним блоком, з двома операційними та двома перев’язувальними кабінетами, неврологічне, акушерсько-гінекологічне, педіатричне, реанімаційне, інфекційне, фізіотерапевтичне, стоматологічне;
клінічна лабораторія;
протезна служба;
кабінети: УЗД, ендоскопічного дослідження, спелеотерапії, функціональної діагностики, ЛФК, два масажні, два рентгенівські та флюородосліджень в поліклініці;
централізована стерилізаційна.
Для надання своєчасних і якісних медичних послуг в закладі використовується наркозно-реанімаційне обладнання відповідно до табеля оснащення, діагностичне обладнання – три кардіографи , три апарати УЗД, фіброгастроскоп, два рентгенапарати, флюороустановка, інфузомат, два кисневі концентратори. В акушерсько-гінекологічному відділенні є дитячі столики з підігрівом, апарат штучного дихання та кювез для новонароджених, опромінювач для лікування жовтухи новонароджених, пульсоксиметр, ехоенцефалограф.
У ЦРЛ медичну допомогу населенню надають 33 лікарі, з них: з вищою категорією – 6 осіб, І категорією – 11 осіб, П категорією – 4 особи. В 2011-2012 рр. до медичного закладу зараховано п’ятеро молодих спеціалістів – педіатр, стоматолог, акушер-гінеколог, лікар-хірург, сімейний лікар.
Поруч з ЦРЛ розміщена аптека №37 КП «Ліки України», яка працює цілодобово та дозволяє оперативно забезпечувати лікарськими препаратами всі відділення стаціонару.
2. На сьогодні в райцентрі є всі можливості для успішного поповнення медичного закладу висококваліфікованими лікарями.
ЦРЛ має службове житло, виготовлено проект на будівництво 8-квартирного будинку для лікарів. Планується передбачити кошти в районному бюджеті на 2014 рік на придбання квартир в нещодавно зданому в експлуатацію багатоквартирному житловому будинку.
На даний час навчаються у вищих медичних навчальних закладах 6 випускників шкіл району, які можуть бути працевлаштовані в Сосниці.
3. Зручне розташування на шляхах автомобільного сполучення, яке задовольняє вимогам мешканців Коропського, Менського та Сосницького районів. Крім того, на ділянці автодороги Шаповалівка – Грем’яч, яка відзначається напруженим міжнародним автомобільним рухом, буде лікарня інтенсивного лікування.
4. Сосничани мають плани подальшого розвитку медичної галузі району та в перспективі госпітального округу, які співпадають з намірами інвесторів і ряду вітчизняних та закордонних медичних закладів.
5. Сосниччина має історичні традиції в галузі охорони здоров’я населення. Впродовж 120 років з 1803 по 1923 рік Сосниця була центром одноіменного повіту. В 1803 р. в Сосниці відкрили земську лікарню, тобто поточного року Сосницькій ЦРЛ виповнилося 210 років.
Сосницький повіт у своєму складі мав Менську, Олександрівську, Блистовську, Волосківську, Синявську, Холминську, Авдіївську, Охрамієвську, Перелюбську, Погорільську, Шабалинівську, Волинську, Бабську та Сосницьку волості, в які входили населені пункти, що зараз перебувають у складі Борзнянського, Коропського, Корюківського, Менського, Семенівського та власне Сосницького районів.
На Сосниччині народилися корифеї медицини:
Опанас Филимонович Шафонський (13(24).12.1740 – 27.03(8.04).1811) – доктор медицини, філософії, права, один з основоположників вітчизняної епідеміології, який працюючи на посаді старшого лікаря Московського генерального госпіталю першим розпізнав чуму та в 1740-42 рр. успішно боровся з нею;
Борис Леонідович Смирнов (15(28).12.1891 – 2.05.1967) – нейрохірург, невропатолог, доктор медичних наук, академік Академії наук Туркменської РСР, заслужений діяч науки і техніки ТРСР, основоположник нейрохірургії Туркменії, знаменитий перекладач древньоіндійського епосу «Махабхарата»;
Борис Дмитрович Добичін (5.05.1898 – 14.09.1981) – нейрохірург, доктор медичних наук, професор, головний хірург 4-го Українського фронту (1943-1945), завідуючий кафедрою факультетської хірургії Іркутського державного медичного інституту (1952-1962).
На останній сесії сосницькі депутати ухвалили рішення про створення комунального закладу охорони здоров’я «Сосницький районний центр первинної медико – санітарної допомоги» Сосницької районної ради. Новостворений медичний заклад буде носити ім’я Бориса Смирнова.
З метою забезпечення раціонального використання наявної лікувальної бази Сосницької ЦРЛ, недопущення погіршення стану медичного забезпечення населення в ході модернізації вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, Сосницька районна державна адміністрація та районна рада звернулися до голови обласної державної адміністрації Володимира Хоменка, голови обласної ради Анатолія Мельника, начальника управління охорони здоров’я облдержадміністрації Галини Василькової, народних депутатів України Юрія Мірошниченка та Ігоря Рибакова, депутатів обласної ради Олександра Карети та Петра Кулініча з проханням сприяти у позитивному вирішенні питання щодо створення госпітального округу з центром в смт Сосниця, який обслуговував би жителів Сосницького, Менського та Коропського районів.
Будемо сподіватися, що всі до кого звернулися сосничати – відгукнуться та буде так, як краще, як пропонується.
Олексій ОРЄХОВИЧ
VMS 03

VMS 01

VMS 02

Опубліковано у У відділенях | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.