Привітали з ювілеями та взяли участь у відкритті виставки

24 січня – 75-річний ювілей у нашої землячки з Борзни Ніни Олександрівни Саєнко – української художниці декоративного мистецтва, мистецтвознавця, заслуженого діяча мистецтв України, доньки видатного художника -декоратора Олександра Ферапонтовича Саєнка, онуки біолога та викладача Ферапонта Петровича Саєнка.

Саме в цей день у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, з піснями народного артиста України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Василя Нечепи, відкрили унікальну виставку робіт цієї могутньої художньої династії «Золоте перевесло мистецької династії Саєнків»

«Далеко краса моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі…» – такими словами із автобіографічної кіноповісті «Зачарована Десна» славетного земляка Олександра Довженка розпочала я своє вітання ювілярів Ніну Саєнко та її доньку – художницю декоративного текстилю Лесю Майданець (Олену Леонідівну Майданець-Лебеденко). Адже у Лесі 50-річний ювілей 21 січня.

…А далі сказала, що щаслива і я, народившись на Придесенні, тут живу та привезла вітання з цього краю, з краю Сина зачарованої Десни і горда від того, що моїми земляками є відомі українські митці: Олександр Саєнко, Пантелеймон Куліш, Ганна Барвінок, Віктор Забіла, Олександр Довженко, Олекса Десняк та багато інших. І середних них – Ніна та Леся Саєнки. Та, популяризуючи творчість кіномитця, подарувала символічні сувеніри від музею Олександра Довженка та від себе.

На привітанні ювілярів і відкритті виставки було чимало поважних гостей – професорів, художників, журналістів і багато інших. Чернігівське земляцтво представляли представники Борзнянського, Носівського, Сосницького та молодіжного відділень.

Було сказано-переказано багато приємних слів, подаровано квітів і дарунків ювілярам.

Ця виставка стала початком проведення масштабних заходів з нагоди 120-річчя від дня народження, а також з метою вшанування та популяризації життєвого і творчого шляху Олександра Саєнка на державному рівні. Її організатори: його донька – Ніна Олександрівна та онука – Леся Леонідівна, котрі є продовжувачами родинного ремесла. Вони мають надію, що ця пересувна виставка та багато інших заходів відбудуться по всій Україні, на його малій батьківщині та в Сосницькому районі також. А потім помандрує вона і за кордон.