Роздуми волонтера

Чи потрібно зараз волонтерство? Хто такі волонтери? Та волонтерять зараз усі! Волонтери наживаються на війні…

Зараз питань щодо нагальної необхідності волонтерства багато. Але і осуду не менше. Країна потерпає у війні, гине наш цвіт нації, забезпечення стає все менше і менше. І до кого звертаються наші захисники? До простих людей, до волонтерів, які і тримаються у багатьох випадках завдяки цим простим людям.

До початку широкомасштабної війни ніколи не думала, що стану волонтером, що час і обставини змусять виконувати таку місію та величезну за обсягом роботу. Я – волонтер з маленької літери, бо за мною стоїть потужна команда волонтерів. Я – не сама! І ті, хто думає, що все роблю сама – дуже помиляються! У нас міцна команда, Ми працюємо разом, командою. У нас немає Я, у нас є МИ! Завжди так наголошую на цьому.

Чому пишу про це. Бо відчуваю, що скоро наше волонтерство може закінчитися.

Наша команда не дуже велика, але всі побачили, яку вагому роботу ми проробили за ці всі місяці – від гуманітарної допомоги до дронів та автомобілів…

Можливо, про це не варто хвалитися, оскільки доведеться почути, що просто все прості люди допомагають. Так – без простих людей ми ніхто, це чиста правда, але…. Щоб організувати, обдумати, де знайти, замовити, привезти, відправити і, і, і …

Моя робота у нашому волонтерському колективі незначна, але вона більш публічна. Всі бачать в Telegram на сторінці «Волонтери Сіверщина» мої прохання про допомогу, збори на різні «штучки» і т.п. Проте роблю це все не сама, зі мною завжди на зв’язку (і повірте більшу частину робить саме він) голова нашого штабу Геннадій Смаглюк. Так – непублічно, так – в телефонному режимі, так – при зустрічах, але постійно, 24/7 він працює, він допомагає, він все організовує. Проте, не секрет, організаційна робота завжди мало помічається. Але керувати і організовувати хтось же повинен? От Геннадій Анатолійович і є такою людиною у нашій роботі.

Значну «невидиму» роботу у нашому штабі роблять саме чоловіки, без яких я, жінка, просто ніхто. Потрібно знайти будь-що, допомогти з посилками – Олег Богданьок; знайти потрібний дрон – Вадим Чаус; допомогти запакувати та завантажити гуманітарну допомогу – Сергій Плахотнюк; знайти, пригнати і відправити автомобіль до наших вояків – Ігор Трембовецький; відвезти всю гумдопомогу в гарячі точки, та ще й своїм транспортом – Володимир Душик; ну і дістати старлінки чи тепловізори та ще й зі знижкою (за це особлива подяка) – Олексій Прищепа з сусідньої Менської громади. І це тільки маленькі приклади нашої роботи.

Розумію, що війна, що чоловіки повинні стояти там, захищати нашу країну, але вони потрібні й тут. Ті, котрі намагаються робити все, щоб наблизити таку бажану Перемогу.
Не буде їх тут – не буде і нашого волонтерського штабу!

Надія на те, що знайдуться інші – не велика. Адже хто вже спробував волонтерство корисне тільки для прискорення Перемоги скаже – нелегка це стежина! Але ця робота надзвичайно важлива для прискорення Перемоги і волонтери потрібні, без них важко нашим захисникам.

Наразі дякуємо всім землякам, і не тільки, за те, що боретеся разом з нами!

Дай Боже всім міцного здоров’я, терпіння, мирного неба та скорішої Перемоги!

Наталія КОШОВА, «Волонтери Сіверщини»

Опубліковано у Захист і підтримка України | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.