Шануй батька свого

22 червня минуло 75 років від перших зловісних обстрілів і бомбардувань міст та сіл України військами Вермахту, які наступали на нашу землю з Заходу. Сьогодні знову «Україна в огні», але наступ ведеться зі Сходу.

Коли ворог знищує твій дім, твій народ, твою волю, на захист стають і дорослі, і діти. Так було завжди. Про участь дітей у захисті Вітчизни на території так званої «сірої зони» Валентина Шестопалова написала сценарій художнього фільму. Вона особисто зустрічалася з дітьми, які стали прообразами героїв майбутнього фільму, на розстріляних вулицях містечка поблизу Маріуполя й у тихому селі на Чернігівщині, де підлітків лікував від наслідків контузії літній фельдшер. Не лише ліками, а й мудрими сповідями про війну і мир.

Увазі відвідувачів нашого сайту пропонується фрагмент сценарію художнього фільму Валентини Шестопалової «Шануй батька свого».

До містечка, після нічного обстрілу, вперше заїздять окупанти та намагаються закріпити на дзвіниці кулемет великого калібру. Підлітки мають «великий досвід» комп’ютерних баталій і знають (віртуально) бойові характеристики сучасної зброї. Зрозумівши, що постріли з дзвіниці викличуть вогонь у відповідь, вони сміливо вступають у змагання з ворогом, намагаючись врятувати своє місто та перемагають не віртуально, а насправді.

ДЗВІНИЦЯ ЦЕРКВИ

ПЕТРИК, ДЕНИС, ТИМКО і РОМАН (хлопчики дванадцяти років) спостерігають за вояками, які намагаються підняти краном кулемета на дзвіницю церкви.

ТОВСТИЙ ВОЯК (говорить по телефону):

Ми на точкє. Здєсь кран. Поднімєм очєнь бистро. Всьо відно – дорога, мост! Как на ладоні!

Стріла крану розвертається у бік дзвіниці.

Хлопці піднімаються сходами дзвіниці.

Через вікно видно як кран піднімає нагору кулемет.

Хлопці забігають на майданчик, за дзвонами.

До дзвіниці заходять ВОЯКИ та піднімаються сходами.

ПЕТРИК, ТИМКО, РОМАН і ДЕНИС ховаються у ніші дзвіниці.

Кулемет розгойдується на піддоні поруч із дзвонами.

Вояки втягують кулемет на широке підвіконня дзвіниці.

РОМАН спостерігає як вояки закріплюють кулемета і закривають його довкола мішками з піском.

ПОДВІР’Я ЦЕРКВИ

Інші вояки ставлять ящики з боєприпасами на піддон.

ДЗВІНИЦЯ ЦЕРКВИ

Вояки залишають кулемет та спускаються сходами вниз.

Хлопці вибігають із схованки, підскакують до кулемета.

Згори видно вояків, які несуть ящики до крану.

Хлопці марно намагаються скинути кулемет вниз.

Вояки чіпляють трос до піддону з ящиками боєприпасів.

Хлопці намагаються розгойдати великого дзвона.

ПОДВІР’Я ЦЕРКВИ У КОСТИРЦІ – ДЕНЬ

ВОЯК сідає в кабіну крана, помічає хлопців на дзвіниці, зіскакує вниз, біжить до вояків біля машини.

ВОЯК:

Там дєті! На колокольнє мальчікі!

Знизу видно як хлопці розгойдують дзвін.

Вояки біжать до дверей дзвіниці, але вони замкнені.

Хлопці розгойдують дзвін.

Вояки стріляють по зачиненим дверям дзвіниці.

ДЗВІНИЦЯ ЦЕРКВИ

Хлопця розгойдують найбільшого дзвона все дужче.

Кулі пробивають металевий засув і двері відчиняються.

Вояки вриваються всередину першого поверху дзвіниці.

Хлопці розгойдали дзвін, він дістає станину кулемета.

Вояки стріляють знизу з автоматів по хлопцям.

Хлопці туляться до стіни і ногами розгойдують дзвін.

Вояки біжать сходами дзвіниці та весь час стріляють.

РОМАН підштовхує ПЕТРИКА, ТИМКА та ДЕНИСА, до вікна дзвіниці, хлопці падають на купу піску під стіною.

Вояки стріляють зі сходів, кулі крешуть по дзвонах.

РОМАН стає на підвіконня і стрибає униз.

Великий дзвін розгойдується по інерції все дужче.

Найменший дзвін котиться сходами і зносить вояків.

Дзвін, розгойдавшись до максимуму, скидає кулемет.

Вояки з вікна дзвіниці спостерігають за падінням.

ПЕТРИК, ДЕНИС, РОМАН і ТИМКО відповзають від стіни дзвіниці у бік цвинтаря.

Вояки стріляють з вікон дзвіниці по хрестах і деревах.

Хлопці чимдуж біжать через цвинтар у бік лісосмуги.

Піддон із ящиками боєприпасів, розгойдавшись на стрілі крана, перекошується і падає вниз, потягнувши кран.

Вояки біжать до воріт церкви, сідають до автомашин.

Із-за парканів найближчих до церкви будинків, виглядають ДІДУСЬ, ПЕРШИЙ ХЛОПЧИК і ДРУГИЙ ХЛОПЧИК

ПЕРШИЙ ХЛОПЧИК:

Ти бачив Ромку і Тимка на дзвіниці?

ДРУГИЙ ХЛОПЧИК:

Там і Денис з Петриком були.

ДІДУСЬ:

Геройські хлопці! А ми у бур’янах ховалися.

Опубліковано у Анонси, оголошення | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.