Сороковий ранок Широкої війни

Він прийшов нарешті сонячним, але від того не стала відтаювати душа, бо вчора до макабричної інформації про геноцид росіян у Бучі додалася і про злочин у Ягідному.

Знав цю інформацію від військових раніше, але до останнього не хотів вірити, аж доки не підтвердили її в обласній військовій адміністрації.

Отже, 3 березня окупанти в Ягідному зігнали у підвал школи 370 місцевих мешканців. І тримали їх там 27 діб! Найменшому було два місяці. Там спали, мусили там же справляти природні потреби… Коли наші відкрили підвал – разом із ледь живими людьми звідти винесли й померлих. Точніше сказати – убитих росіянами. Що це, якщо не геноцид українців?! Сподіваюсь, прокуратура вже задокументовує цей злочин.

Не можу уявити як жити зі шрамом отакої муки мешканцям Ягідного – симпатичного до війни села на трасі Чернігів – Київ. Там, власне, й хат уцілілих майже не лишилося…

Викраденої окупантами старости найпівнічнішого села України – Грем’яча досі нема вдома – її чоловікові сказали росіяни, що вона у Погарі (це райцентр Стародубщини, окупованої більше 100 років тому), в лікарні після інфаркту. Але до неї не допустили.

Радує, що Чернігівщина уже звільнена від окупантів. А ось вам історія з Донбасу від воїна, якого назвемо, наприклад, Віктором:

«Спершу пішли на нас професіонали – спецназ і ми їх поклали. А тоді бачимо якихось незрозумілих вояк і від них приходять два парламентери: хочемо здатися. Ок. Приходить їх ціла сотня! Форма якась жебрацька, автомати держать як попало… Розпитуємо – виявляється, це мобілізовані на окупованих територіях Донбасу. Учитель йшов із магазину, схопили, відібрали телефон і в армію. Слюсар вийшов після зміни із заводу – також під ружжо. Один день для них провели інструктаж і кинули в бій. Дали їм одного з бойовим досвідом. Питаємо – де він? Кажуть – утік».

У Новій Каховці на поки що окупованій Херсонщині містяни вийшли на мітинг за Україну і росіяни стріляли по них, є поранені. Мітингували і в Херсоні. А на Харківщині наші збили новенький Су- 35.

… Хтось би сказав цензорам з офісу президента, щоби припиняли агітацію за виштовхування українців з України. Адже крім евакуацій, умовно кажучи, зі Снігурівки у Василівку, тепер уже стали рекламувати еміграційні поїзди і за кордон! Для чого ви робите оце обезлюднення нашої землі, якщо є безпечні регіони в самій Україні? Тим паче, що знаємо – на Заході з радістю приймають білих молодих людей, особливо з дітьми, щоб вони там і лишалися назовсім. А Україну будуть заселяти інші? До речі, уповноважена з прав людини Дєнісова повідомила про примусове вивезення з України в Росію 400 тисяч наших громадян. То до них треба ще й вивезення на захід?

… І засвітився над побитою землею 40-й ранок, і настав новий день Широкої української війни. І плакала північ України над вбитими та закатованими, і горіли вогнем південь і схід України. І бачив Бог які українці завзяті та лихі до ворога і розумів Господь ту природню ярість, яку ще Василь Стус озвав: «Ярій, душе моя, ярій, а не ридай!».

Василь ЧЕПУРНИЙ

Опубліковано у Захист і підтримка України, На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.