Коментар: Україні не вистачає військ, а міністр закордонних справ Дмитро Кулеба висловив невдоволення кількістю боєздатних осіб, дислокованих за кордоном. Такі країни, як Польща та Литва, вже заявили, що готові допомогти Україні з репатріацією людей призовного віку. Міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавскі (Пірати) заявив, що Чехія не підтримує осіб, які намагаються уникнути своїх зобов’язань згідно із законом про обов’язковий призов. Для ŽivotvČesku.cz Йозеф Краус, завідувач кафедри безпеки та стратегічних досліджень кафедри політичних наук Університету Масарика, прокоментував ситуацію, яка є досить суперечливою в сенсі «депортації».
Кулеба зазначив, що перебування за кордоном не звільняє громадян від зобов’язань перед батьківщиною. Саме тому український уряд минулого тижня погодився, що чоловіки віком від 18 до 60 років повинні повернутися в Україну, якщо вони хочуть отримати новий паспорт.
Усі консульські послуги для українців цієї вікової категорії також припинені до 18 травня. Згодом ці послуги надаватимуть лише тим, хто стане на облік у військкоматі, що можна буде зробити в консульстві або в електронному вигляді. Таким чином Україна отримає огляд потенційних цілей.
Як цитує портал Novinky.cz Хану Малу з відділу преси Міністерства внутрішніх справ, у Чехії проживає 94 643 чоловіки віком від 18 до 65 років. На початку квітня президент України Володимир Зеленський схвалив зниження граничного віку для призову з 27 до 25 років. Звільняються від призову батьки, які мають трьох і більше дітей, одинокі батьки та ті, хто за станом здоров’я не може проходити військову службу.
«Я б розділив це на два рівні. Без живої сили це дійсно не вийде, це дійсно факт, що в українській армії є проблема з набором, і багато людей призовного віку десь за кордоном, не тільки в Польщі, але й Звичайно, в Чехії та інших країнах Західної Європи це може створити серйозні проблеми для оборони країни або українського війська у зв’язку з інформацією про літній наступ про тих людей, на прикладі Польщі», – поставив риторичне запитання один із найдосвідченіших експертів у цій галузі Йозеф Краус у коментарі ŽivotvČesku.cz, посилаючись на інформацію, опубліковану польським порталом Gazeta Wyborcza.
Згадане польське видання зазначало, що, за даними Медичної каси (ZUS), зараз у Польщі перебувають 235 тисяч українців призовного віку. Однак реальна кількість може бути більшою, до 371 тисячі, про це писала редакція ŽivotvČesku.cz у попередній статті.
«Я вважаю, що масової екстрадиції громадян України з таких держав, як Чехія, Польща та інших, не буде. Важко уявити прийняття будь-якого функціонального механізму, щоб це не викликало хвилю обурення і, можливо, протестів. Це можливо. сприймати це як форму політичного тиску, але я не можу уявити, щоб поляки почали інтернувати молодих українців у необхідному віці і масово вивозити їх в Україну, я не думаю, що це взагалі реально, навіть у контексті Ситуація на фронті» – додав він ŽivotvČesku. cz керівник галузі безпеки та стратегічних досліджень Йозеф Краус з кафедри політичних наук Університету Масарика, сказавши, що можна уявити, що мова може йти про створення деяких такий тиск, коли чоловіки призовного віку добровільно переїжджатимуть в Україну.
Варіанти держав обмежені в контексті обов’язкового повернення. Чеська держава не має для цього правових підстав. Однак ситуація на фронті в Україні зараз зовсім не ідеальна. Нестача артилерійських боєприпасів разом зі згаданою нестачею живої сили та розрядженістю засобів протиповітряної оборони є нині однією з найгостріших проблем, з якими стикається Україна у захисті від російської агресії.
Редакція ŽivotvČesku.cz також запитала всесвітньо визнаного експерта про те, чи може нестача робочої сили вплинути на те, що Україна не зможе, незважаючи на допомогу чеської ініціативи щодо боєприпасів і допомогу з боку Сполучених Штатів у розмірі 60,8 мільярда доларів (1,44 трильйона крон), щоб повернути ситуацію на свою користь.
Це матиме низку наслідків. Сам факт підняття цієї теми сам по собі є величезним тиском, тому що наслідками цього можуть бути те, що коли низка країн надсилає допомогу у вигляді фінансів і військових матеріалів, вони через деякий час можуть почати відчувати огиду на подальшу допомогу, щодо тих випадків, коли якась частина народу відмовляється брати участь у захисті своєї країни – коли вони не виконують свій громадянський обов’язок перед Батьківщиною. То чому тоді, риторично кажучи, іноземний платник податків має нести зобов’язання за підтримки іншої держави. Це означає, що я можу уявити, що сам факт підняття цієї теми стане справжньою політичною темою. Існує загроза, що хоча українців, ймовірно, не будуть депортувати назад в країну, а я був би здивований, якби сталося навпаки, це може призвести до скорочення допомоги від західних країн. Що в результаті може бути дуже неприємним для української сторони не лише у військовому, а й у політичному плані», – додав Йозеф Краус ŽivotvČesku.cz щодо можливого сценарію в контексті того, що Україна стикається з браком робочої сили.
———
Komentář: Ukrajina čelí nedostatku vojáků a ministr zahraničí Dmytro Kuleba vyjádřil nespokojenost s počtem bojeschopných mužů, kteří se nacházejí v zahraničí. Země jako Polsko a Litva již oznámily, že jsou připraveny Ukrajině pomoci s repatriací osob v branném věku. Český ministr zahraničí Jan Lipavský (Piráti) sdělil, že Česko nepodporuje jedince, kteří se snaží vyhnout své povinnosti vyplývající ze zákona o povinném odvodu. Pro ŽivotvČesku.cz situaci, která je poměrně kontroverzní ve smyslu »deportace«, okomentoval vedoucí oboru Bezpečnostní a strategická studia Josef Kraus z katedry politologie Masarykovy univerzity.
Kuleba uvedl, že pobyt v zahraničí neosvobozuje občany od povinností vůči své vlasti. I to je důvod, proč ukrajinská vláda minulý týden odsouhlasila, že muži ve věku 18 až 60 let se musí vrátit na Ukrajinu, chtějí-li obdržet nový pas.
Do 18. května jsou rovněž pozastaveny všechny konzulární služby pro Ukrajince v této věkové kategorii. Následně budou tyto služby poskytnuty pouze těm, kteří se zaregistrují do branného centra, což je možné provést na konzulátu nebo elektronicky. Tímto způsobem získá Ukrajina přehled o potenciálních brancích.
Jak portál Novinky.cz citoval Hanu Malou z odboru tisku ministerstva vnitra, na českém území se nachází 94 643 mužů ve věku od 18 do 65 let. Na začátku dubna ukrajinský prezident Volodymyr Zelenskyj schválil snížení věkové hranice pro mobilizaci z 27 na 25 let. Z odvodu jsou vyjmuti otcové se třemi a více dětmi, samoživitelé a ti, kteří z důvodů zdravotních nejsou schopni vykonávat vojenskou službu.
“Rozdělil bych to na dvě úrovně. Ono opravdu bez lidské síly to nepůjde, je opravdu skutečností, že ukrajinská armáda má problém s náborem a řada můžu v branném věku je někde v zahraničí, a to nejen v Polsku, ale samozřejmě i v ČR a další řadě zemí západní Evropy. To je fakt. To, že to může způsobit zásadní problémy pro obranyschopnost země nebo pro to těleso ukrajinské armády při obraně v souvislosti s informacemi o letní ruské ofenzivě, to je také fakt. A potom do toho vstupuje otázka, co s těmi lidmi, jak uvádí příkladem Polsko,” položil řečnickou otázku v rámci komentáře pro ŽivotvČesku.cz jeden z nejzkušenějších expertů v oboru Josef Kraus, který narážel na zveřejněné informace polského portálu Gazeta Wyborcza.
Zmíněné polské periodikum uvedlo, že podle dat Zdravotní pojišťovny (ZUS) se v Polsku nyní nachází 235 tisíc Ukrajinců v branném věku. Skutečný počet může být však vyšší, a to až 371 tisíc, redakce ŽivotvČesku.cz o tom psala v předchozím článku.
“Domnívám se, že nebude docházet na nějaké hromadné vydávání ukrajinských občanů ze států, jako je Česká republika, Polsko a jiné. Nedovedu si moc představit přijetí nějakého funkčního mechanismu, aniž by to nevzbudilo vlnu nevole a třeba protesty. Je možné to vnímat jako nějakou formu politického tlaku, ale nedovedu si představit, že by Poláci začali internovat mladé Ukrajince v tom požadovaném věku a masivně je odvážet na Ukrajinu. To si myslím, že není vůbec reálné, a to ani v kontextu situace na frontě,” doplnil pro ŽivotvČesku.cz vedoucí oboru Bezpečnostní a strategická studia Josef Kraus z katedry politologie Masarykovy univerzity s tím, že si lze představit, že může jít o vytvoření jakéhosi tlaku, kdy muži v branném věku se budou přesouvat na Ukrajinu dobrovolně.
Možnosti států jsou omezené v kontextu povinných návratů. Český stát pro to nemá žádný podklad v zákoně. Situace na frontě na Ukrajině v současnosti není však vůbec ideální. Nedostatek dělostřelecké munice je společně se zmíněným nedostatkem lidské síly a vyčerpanou protivzdušnou obranou v současnosti jedním z nejpalčivějších problémů, kterým nyní Ukrajina při obraně proti ruské agresi čelí.
Redakce ŽivotvČesku.cz se dotázala mezinárodně uznávaného experta i na variantu, zda nedostatek živé síly může mít vliv na to, že Ukrajina nedokáže i přes pomoc české muniční iniciativy a pomoc od Spojených států ve výši 60,8 miliardy dolarů (1,44 bilionu korun) zvrátit situaci ve svůj prospěch.
“Bude to mít celou řadu důsledků. Už jen to, že se toto téma nadneslo, je samo o sobě ohromným tlakem, protože konsekvence v tomto mohou být v tom, kdy celá řada států posílá pomoc v podobě financí a vojenského materiálu, tak mohou po čase začít cítit nechuť směrem k další pomoci, a to s ohledem na to, kdy nějaká část lidí odmítá participovat na obraně své země – kdy tak neplní občanskou povinnost vůči vlasti. Takže proč by pak, rétoricky řečeno, měl cizí daňový poplatník nést povinnost v rámci podpory jiného státu. To znamená, že si dovedu představit, že už jen to, že toto téma bylo nadneseno, se stane reálně tématem politickým. Hrozí tak, že sice pravděpodobně nedojde k deportaci Ukrajinců zpět do země, což bych se divil, kdyby nastal opak, ale může dojit k omezení pomoci ze strany zemí Západu. Což v důsledku může být velmi nepříjemné pro ukrajinskou stranu, a to nejen vojensky, ale i politicky,” dodal pro ŽivotvČesku.cz Josef Kraus ohledně možného scénáře v kontextu skutečnosti, že Ukrajina naráží na nedostatek živé síly.
Рудольф Сінделар / Rudolf Šindelář
Джерело / Zdroj: ŽivotvČesku.cz