Земляки-чернігівці мандрували «Чернігівськими дорогами Кобзаря» з Чернігівським історичним музеєм імені Василя Тарновського

Чимало ювілейних і пам’ятних дат у цьогорічному історичному календарі України та Чернігівщини. 15 січня 2016 року своє двадцятиріччя в Києві відзначило Товариство «Чернігівське земляцтво» зборами та виставками.

Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського свої експозиції присвятив 155-річчю смерті Тараса Шевченка, 120-річчю утворення Чернігівського історичного музею та 25-річчю повернення музею імені Василя Тарновського.

На найбільшому за площею виставковому майданчику музей представив дві виставки: «Чернігівські дороги Кобзаря» та «Шляхами Тараса Шевченка з колекцією Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського».

1

2

3

4

5

6

7

8

Перша складалася з 16 планшетів, які розповідають про перебування Тараса Шевченка у селах, містечках і містах Чернігівщини в її сучасних адміністративних межах. Три подорожі Тарас Григорович здійснив Чернігівщиною. Саме з нашим краєм пов’язане його повернення в Україну, коли на запрошення Григорія Степановича Тарновського він відвідав Качанівку. На Чернігівській землі Тарас Шевченко плідно працював як поет і художник, зустрів вірних і щирих друзів, палких шанувальників його таланту. Тут він знайшов прототипів багатьох героїв своїх майбутніх творів. На планшетах у малюнках і світлинах, описах і підписах відтворена чернігівська Шевченкіана. Окремий її розділ присвячений Чернігівському історичному музею імені Василя Тарновського, у зібранні якого: два автографи Кобзаря, барельєф до хреста на Чернечій горі, відлитий за проектом та коштом Василя Тарновського, автопортрет Шевченка, перемальований Пантелеймоном Кулішем.

Друга виставка, розповідаючи про зібрання музею, якому виповнюється 120 років, яскраво ілюструвала взаємозв’язки Тараса Шевченка з Чернігівщиною та чернігівцями. В експозиції: Євангеліє львівського друку 1636 року, яке замальовував Тарас Шевченко в Чернігові, вивчаючи місцеві пам’ятки за дорученням Археографічної комісії, хрест – нагорода Чернігівському полку, яким командував Яків Лизогуб, за взяття фортеці Азов; черевички доньки гетьмана Данила Апостола, отримані Василем Тарновським від родини Корбе з Білорічиці. На виставці представлений артефакт, що надійшов до збірки майбутнього історичного музею ще у 1895 році, – медаль з нагоди 100-річчя Вільного економічного товариства, почесним членом якого був Григорій Степанович Тарновський. Серед експонатів виставки увагу відвідувачів привертали: медаль присвячена Київському університету св. Володимира, 1835 року, лист уродженця Ніжина мореплавця Юрія Федоровича Лисянського до брата Івана – священику ніжинської церкви Іоанна Богослова та хрещатий покрівець з цієї церкви; лист Іоасафа Горленка до брата Андрія, полковника полтавського; рукопис «Енеїди» 1801 року, подарований музею членом Чернігівської вченої архівної комісії священнослужителем Костянтином Самбурським; щоденник Надії Жданович з віршем Віктора Забіли; фото сестри Василя Тарновського-старшого Надії, «кумасі» Кобзаря; ляльки до Сокиринського вертепу; дукач – дарунок музею від Петра Яковича Дорошенка тощо. Окремий розділ становили експонати, присвячені Батурину: кухоль гетьмана Івана Мазепи та чарочка з написом «Іоанна Мазепи», яка була придбана Василем Тарновським-молодшим у Батурині, чорнильниця Василя Леонтійовича Кочубея та пам’ятні медалі на честь Петра Івановича Прокоповича.

Багатолюдно було цього вечора в павільйоні Міжнародного виставкового центру. Багато земляків-чернігівців завітали на урочистості та оглянули експозиції музеїв і майстрів народного мистецтва Чернігівщини. Нам приємно, що виставка Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського була високо оцінена не тільки відвідувачами, а й колегами з музеїв та заповідників.

Людмила ЛИНЮК, Сергій ЛАЄВСЬКИЙ

Опубліковано у Загальні заходи | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Земляки-чернігівці мандрували «Чернігівськими дорогами Кобзаря» з Чернігівським історичним музеєм імені Василя Тарновського

  1. Олександр Пухкал коментує:

    Оглянувши експозицію музею був просто в захопленні. Три подорожі Кобзаря Чернігівщиною заслуговують більш глибокого вивчення, дослідження і оприлюднення. Навколо цих сторінок Шевченкіани могли б об’єднати зусилля ті відділення Чернігівського земляцтва, в яких побував Тарас Шевченко. Наприклад, Бахмацьке та Борзнянське. Відомий факт, коли Шевченко гостюючи в серпні 1843 роцу у Панталеймона Куліша разом з ним відвідали пасіку Петра Прокоповича в селі Пальчики та пасіку Сільверста Рябука (мого прапрадіда) на хуторі Веселому. До речі, на хуторі, біля будинку родини Пухкалів, до сьогодні збереглася криниця, з якої пили воду Тарас Шевченко і Панталеймон Куліш, коли обідали у Сільверста Рябука.

Залишити відповідь до Олександр Пухкал Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.