№4 (196) газети «Отчий поріг»

У світ вийшов №4 (196) газети «Отчий поріг».

Опубліковано у ЗМІ | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

2 коментарі до №4 (196) газети «Отчий поріг»

  1. Анатолій Пінчук коментує:

    На одному подиху прочитав цікаву статтю Олексія Микитенка «Далекосхідна епопея» (стор. 12, 13), що присвячена виданню книги Сергія Крекотня «Переселення на Амур». Ще б пак! Мій прадід Іван Савченко з початком Столипінської аграрної реформи теж переселився з сім’єю на Далекий Схід. Правда, тоді вже була збудована Транссибірська магістраль і переселення не було таким затяжним. Там теж розпочинали з нуля, але скоро обжилися і навіть розбагатіли. Мій дід Федос Савченко ходив до школи, і як він колись виразився, «в карманах завжди були і конфети, і гроші…». Потім прийшла звістка про більшовицький переворот, і про те, що в рідній Ярославці теж дають землю. Вони розпродали все майно і повернулися на Батьківщину. Це їх і врятувало від майбутнього розкуркулення! Дійсно, отримали якусь землю, а ще більше докупили, маючи гроші. Збудували хату та інше, завели худобу. Але розпочалася колективізація і комуністи поставили ультиматум: або добровільний вступ до колгоспу, або розкуркулення та висилка до Сибіру! Прадід Іван був непохитним, але дід Федос його умовив – в нього вже була дружина, діти, могли розкопати, що в якийсь час був у загоні Демида Ромашки, https://uk.wikipedia.org/wiki/Ромашка_Демид_Остапович і міг замість Сибіру потрапити в радянські табори. На будівництві Біломорканалу вже відбував 10-ти річний термін брат його дружини, моєї бабусі… Дід вступив до колгоспу. Забрали коней та іншу худобу, розібрали хліви, конюшню, залишили лише хату (сіни, правда, відрізали). Пережили все, залишились на Батьківщині…

    • Марківці коментує:

      До речі, в Омській області РФ є ціла “деревня” Ярославка, яку заснували переселенці з Ярославки та навколишніх сіл наприкінці 19 ст. Див. Вікіпедію. Кілька років тому (до війни) звідти приїздила на прабатьківщину ціла делегація. Враження в них тоді залишилися дуже добрими.

      P. S. Про проводи в Ніжині однієї з таких груп переселенців добре написано в “Чернігівських єпархіальних відомостях” за 1883 рік:

      https://vivaldi.nlr.ru/ap000023782/view#page=32

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *