Дійшла війна і до Прилук: 30 липня біля села Шишкове Луганської області загинув перший прилучанин – сорокарічний Сергій Павлович Деркач, заступник командира 3-го танкового батальйону по роботі з особовим складом. Сергій Павлович загинув під час бойових дій – підірвався на фугасній міні.
7 серпня біля пам’ятника Тараса Шевченка в Прилуках була проведена поминальна акція, дев’ятий день з дня поховання кадрового офіцера, майора Сергія Деркача. Закінчився захід вигуками національного гасла: Вічна пам’ять герою-земляку! Герої не вмирають!
Сергій виховувався у військовій родині, був одружений, батько двох доньок: восьмирічної Аліни та чотирирічної Діани. Сім’я загиблого мешкає в гуртожитку військової частини,що розташована в смт Гончарівське. Дружина, родом з Прилук, не працює, тому що роботи в гарнізоні не має.
Дізнавшись, яке лихо сталося з нашим земляком, ми вирішили допомогти його родині. Одразу почали збирати гроші, хто скільки зможе.
Ми розуміємо, що ніякі гроші не заповнять біль утрати цієї родини, але життя подовжується. Треба ростити доньок, готувати їх до школи, виховувати та годувати.
20 серпня делегація нашого відділення в складі Павла Кривоноса, Валентини Гордієнко, Миколи Гордієнка, Петра Лободи, Євгенії Макаренко передали зібрані кошти в сумі 10 500 гривень родині загиблого та вручили дружині і кожній доньці Сертифікат казначейських зобов’язань «Військові» серії В номінальною вартістю 1000 гривень. Зустріч з сім’єю загиблого відбулась в Прилуках. Книги, журнали для дітей і солодощі… Очі дітлахів пройнялися радістю, і вони на мить забули про загибель свого тата.
22 серпня відбулося відвідування пораненого прилучанина Олександра Рахімова, що брав участь в бойових діях в зоні АТО.
Члени Прилуцького відділення земляцтва принесли пораненому земляку фрукти, соки, продукти та гроші. Дізналися, що найтяжче осколочне поранення Олександр Вікторович отримав 11 серпня на блок – посту за 4 кілометри від Луганська біля селища Металіст, коли українські війська вели охорону «Зеленого коридору».
Олександр Рахімов, 30-річний командир бойової машини розвідроти, мобілізований 20 березня 2014 року, багато чого нам розповів. Розмови вели біля години, було бажання зняти з нього психологічну напругу та забрати частку болю на себе. Прооперували його у воєнному шпиталі в Харкові, потім у Києві. Йому зроблено декілька операцій в Головному військово-медичному клінічному ордена Червоної Зірки центрі «Головний військовий клінічний госпіталь». Про це дізнався Олег Шекера, коли розшукував Олександра Рахімова. Олег Григорович – доктор медичних наук, професор, колишній військовий, учасник бойових дій в Афганістані. Йому та його родині небайдужа доля пораненого земляка. Від керівництва відділення щелепно-лицевої хірургії, де лікували Олександра Рахімова, Олег Григорович дізнався, що зараз стан здоров’я пораненого задовільний, але на жаль ліве око врятувати не вдалось. Олександру Вікторовичу доведеться пройти тривалий процес відновлення здоров’я та протезування. 28 серпня, в день виписки, земляки знову підтримали Олександра Рахімова. Передали йому Сертифікат казначейських зобов’язань «Військові» серії В номінальною вартістю 1000 гривень і грошима 1000 гривень. Після обіду цього ж дня Олександр Вікторович разом з мамою від’їжджали до Прилук. Через 30 днів він знову приїздить до Головного військового клінічного госпіталю для оформлення інвалідності та звільнення із Збройних сил України. В подальшому через 3-4 місяці йому потребується протезування ока. Плануємо і далі бути з ним поруч.
23 серпня в останню путь ми проводжали нашого земляка Олега Міхнюка. Член Прилуцького відділенняземляцтва Олег Іванович Міхнюк народився 27 жовтня 1965 року у смт Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області. Він був заступником голови Української спілки ветеранів Афганістану. З перших днів приймав активну участь у подіях Євромайдану у м. Києві в 2013-2014 роках, був командиром восьмої «афганської» сотні самооборони Майдану. Щирі співчуття рідним, близьким у зв’язку з загибеллю нашого славного земляка висловили прилучани, які були присутні на прощальних заходах в Центральному Будинку Офіцерів Збройних Сил України.
Актив відділення прийняв рішення подовжити збирання благодійних внесків на підтримку родини загиблого, а зібрані кошти передати дружині.
Ми також звертаємось до членів земляцтва – відгукнутися на патріотичний проект українського Уряду об’єднати зусилля з метою допомоги армії та зробити свій внесок у боєздатність країни.
Не лишайтесь байдужими, давайте допоможемо разом!
Людмила ТИМОФІЄВА