Наслідуємо добрі справи земляцтва

Як відомо, географічне ім’я майже ніколи не буває вигаданим і позбавленим значення. У ньому в більшій частині виражається або яка-небудь ознака самого урочища, або характерна риса місцевості …

Наприклад, в нашому селі Велике Устя досить багато урочищ з різними назвами. А одне з них – Барзиловське, назване, на мою думку, від прізвища людини, яка там мешкала.

У народі тривалий час побутувала досить поширена легенда, яка навіть увійшла до книги «Казки Чернігівщини» (книга 40, Чернівці, «Букрек», 2012. Ст.364), де зібрані, упорядковані та літературно опрацьовані Миколою Зінчуком казки нашого краю:

«Колись давно був у нашому селі пан Барзиловський. У нього був гарний маєток, працювали служниці. Та жив він не в нашому селі, а, говорять, що в Чернігові. Сюди він приїздив на літо. Біля річки Десна, яка протікає поблизу цього населеного пункту, був добудований місток, де влітку відпочивав пан.

Зараз те місце, де проживав Барзиловський, поросло лісами. Весною в ньому чути спів соловейка, аромат медуниці. І нині, гуляючи лісом, не перестаєш милуватися польовими та лісовими квітами, буйним різнобарв’ям».

Але ці багаторічні легенди розвіяв член Національної спілки журналістів України, заступник голови Ради столичного Чернігівського земляцтва, голова його Сосницького відділення Олексій Орєхович, який зібрав досить цікаві дані про нашого земляка Якова Миколайовича Барзиловського (1845-1928) та 24 вересня поточного року оприлюднив частину з них на офіційному земляцькому сайті в публікації «Пам’яті нашого земляка– відомого вченого-хіміка».

У Великоустівській ЗОШ І-ІІІ ступенів не змогли оминути цю тему, а тому було організовано та проведено загальношкільний позаурочний виховний захід, приурочений визначній даті – 170-річчю від дня народження Якова Барзиловського.

0DA01D05

Щоб якось дохідливіше пояснити дітям, хто ж це все-таки хіміки та чим вони займаються в житті, вчитель хімії Лідія Анатоліївна Миколаєнко показала різні цікаві досліди, а вже потім, зробивши плавний перехід, пішла мова про відомого земляка з використанням матеріалу з сайту Чернігівського земляцтва.

965D68E5

D7AB2482

Після уроку частина учнів поспішила на зустріч з Василем Норцем – багаторічним колгоспним пасічником, який впродовж тривалого часу дбайливо доглядав за садочком в урочищі Барзиловське. Василь Маркович не тільки знає чимало цікавих переказів, пов’язаних із Яковом Барзиловським, а ще й має золоті руки. Тому вже не один раз члени краєзнавчого гуртка школи слухали його розповіді та милувалися виробами з дерева. Так було й цього разу.

Потім ми розглянули картини із зображенням Георгіївської церкви, які намалювали місцеві художники – Василь Норець та Петро Халимоненко (на жаль покійний). Дідусевий шедевр на зустріч приніс учень 6 класу Олександр Халимоненко. Зробили фото на згадку.

2D2C9A57

Після зустрічі з Василем Марковичем ми велосипедами по чудовій асфальтівці, що добре збереглася ще з колгоспних часів, як була збудована, коли господарство очолював Олексій Орєхович, помандрували до урочища, за яким навіки закріпилося прізвище його господаря – Барзиловське.

9E4534D3

98995C93

Звичайно, тут вже давно не відчувається руки дбайливого господаря: досить великі чагарники, яблуні висохли та розчахнуті, а на місці свиноферми взагалі розвалини та смітник.

0CCA323C

C92CAEB8

54D95204

Та все ж цього року антонівка біла вродила на славу, ніби відчуваючи, що хтось все рівно та прийде відсвяткувати ювілей і згадати про їхнього колишнього господаря. Крім щедрого урожаю яблук, ми ще вдосталь поласували іншими дарами осені: щавлем та ожиною.

9ADD2268

Учні школи вдячні Олексію Орєховичу за те, що він зібрав цікаві дані про нашого земляка, щоб ми разом з учителями Лідією Миколаєнко, Надією Семенюк, Валентиною Мовчан змогли заглянути в далеке минуле та перегорнути цікаву сторінку історії нашого села.

Ще надовго залишиться в пам’ятку кожного з нас місце, яке, за словами учня 6 класу Богдана Коротича, «так пахне яблуками».

Максим ІВАНИЦЬКИЙ, член краєзнавчого гуртка Великоустівської ЗОШ І-ІІІ ступенів на базі районного Будинку школярів

Фото Валентини МОВЧАН

Опубліковано у На Чернігівщині, У відділенях | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

1 коментар до Наслідуємо добрі справи земляцтва

  1. Микола Волощук коментує:

    Молодці устенці, що наслідуєте добрі справи земляцтва!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *