Джевага Сергій Олександрович
Народився 28 вересня 1971 року у Прилуках.
У 1988 році зі срібною медаллю закінчив Прилуцьку середню школу № 2.
Після закінчення школи вступив до Коломенського вищого артилерійського командного училища, але залишив навчання і повернувся у Прилуки. З 1991 року працював електромеханіком Прилуцького центру електрозв’язку. Навчався у Державному університеті телекомунікацій, отримав диплом бакалавра та вступив до магістратури.
Під час Революції Гідності займався волонтерством, збирав гроші на ліки для постраждалих у протистояннях.
З початком російської збройної агресії проти України залишив навчання на 6-му курсі та 16 червня 2014 року добровольцем пішов на фронт, а дружині сказав, що поїхав на сесію.
Солдат, командир мінометного розрахунку мінометного взводу 2-го резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України.
Зі своїм підрозділом брав участь у боях за звільнення Ілловайська.
Загинув 29 серпня 2014 року в районі села Червоносільське Амвросіївського району Донецької області під час виходу з Іловайського котла.
Ідентифікований за ДНК.
Похований 4 жовтня 2018 року в Прилуках.
Указом Президента України № 176 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
В пам’ять про Сергія Джевагу у вересні 2015 року на будівлі Прилуцької загальноосвітньої школи № 2 відкрита меморіальна дошка.
Його ім’я навічно зараховане до списку особового складу військової частини 3027.
На честь Сергія Джеваги та загиблих земляків у квітні 2019 року у Прилуках відкритий пам’ятний знак.
Джерело: Чернігівський історичний музей імені Василя Тарновського
Читайте також:
Джевага Сергій Олександрович — Вікіпедія
Джевага Сергій Олександрович («Серж») – Книга пам’яті полеглих за Україну