Пам’яті Миколи Ткача

З болем у серцях повідомляємо, що вчора, 17 квітня, на 78 році життя зупинилося серце нашого земляка Миколи Михайловича Ткача – багаторічного голови Менського відділення земляцтва, етнолога, науковця, відомого поета та письменника, літературознавця, дослідника «Слова о полку Ігоревім» і багатьох інших давньоукраїнських письмових джерел.

Микола Ткач народився 4 січня 1942 року у селі Сахнівка Менського району Чернігівщини. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Кандидат історичних наук, професор кафедри культурології Київського національного університету культури і мистецтв. Член Національної спілки письменників України. Лауреат багатьох міжнародних, всеукраїнських премій, зокрема Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» та Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша. Автор численних поетичних збірок, зокрема «Риштування», «Древо», «Непочата вода», «Вино з тюльпанів», «Час любові і болю» та інших. Він є автором науково-популярних видань: «Пахощі Боянових слів», «Слово о полку Ігоревім: реконструкція, переклад, словник-довідник» та інших.

Поезія та проза Миколи Михайловича – це глибокі образи і асоціації, це – великі знання літератури, культури, історії, етносу.

Багатогранною та плідною була його громадська робота у якості керівника Менського відділення земляцтва.

Прощання відбудеться у суботу 20 квітня о 14:00 у Катерининській церкві Чернігова, похорони – в селі Сахнівка Менського району. Для поїздки членів земляцтва з Києва в Чернігів  буде автобус на 20 осіб  з відпрвкою від станції метро  «Лісова» 20 квітня об 11:00. Бажаючим поїхати телефонувати  на 096 539 95 28 (Тетяна Андріївна).

Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Миколи Михайловича Ткача. Вічна йому пам’ять!

Рада Товариства «Чернігівське земляцтво»

Опубліковано у Видатні земляки, Вшанування пам'яті | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

4 коментарі до Пам’яті Миколи Ткача

  1. Іван Забіяка коментує:

    Часто з Миколою Михайловичем зустрічалися, коли працював у Бюро пропаганди художньої літератури Спілки письменників України. Відтоді між нами склалися дружні стосунки. Після роботи в Бюро були епізодичні зустрічі. Ми могли довго говорити про літературу, етнографію, про Чернігівщину…
    Шкода, що Микола Михайлович відійшов. Він щиро вболівав за долю України і Чернігівщини зокрема.
    Земля пухом. Нам його буде не вистачати.

  2. Анатолій Соляник коментує:

    Шкода! Щирі співчуття рідним та близьким!

  3. Борис Проценко коментує:

    Царствіє небесне покійному! Рідним і всім чернігівським землякам співчуття з великою втратою!

  4. Олександр Пухкал коментує:

    Глибоко сумуємо! Щирі співчуття рідним і близьким!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.